Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


Попередня       Головна       Наступна





КОСТЬ ГОРДІЄНКО

Рік народження невідомий. Вважається, що родом із Полтавщини. Був кошовим Запорозької Січі. Спершу діяв в опозиції до І. Мазепи, коли той провадив проросійську політику, а в березні 1709 року підтримав його повстання, привівши 8 тисяч запорожців. Уклав угоду із королем Карлом XII. Після поразки під Полтавою допоміг шведському королю (та й І. Мазепі із рештками козацького війська) переправитися через Дніпро біля Переволочної. Сам також пішов на еміграцію, підтримував П. Орлика, брав участь у поході останнього на Правобережжя в 1711 році. У 1712 році відійшов від Орлика, заклавши Січ під Олешнею під протекцією кримського хана. Помер 1733 року. Костянтин Гордієнко — одна із найславетніших постатей в історії українського козацтва та Запорозької Січі.





ЛИСТ КОШОВОГО ОТАМАНА КОСТЯНТИНА ГОРДІЄНКА ГЕТЬМАНУ ІВАНУ МАЗЕПІ

з кінця 1708 року


Прислана від вашої вельможності панської до нас, війська Запорозького низового, особа подала нам на Кіш широко виписаний ваш рейментарський універсал. Все, що висловлено в ньому, прочитане було нами в загальній військовій раді нашій і все те нам, війську Запорозькому, відоме є. При тому великому рейментарському універсалі вашому ми отримали й особливого листа вельможності вашої, що зображає ворожість і злість московську. Та злість здавна на Вітчизну, матір нашу, аби захопити її у владу й володіння, хитро задумує, а захопивши, в містах українських людей своїх посадити бажає, а нашим людям українським незносні й нестерпні здирства й грабунки завдавши, у Московщину на вічне тяжке й невільне мордерство намагається загнати... Отже, для того, щоб не занапастити Вітчизни й не віддати її у рабство й вічне невільниче володіння московській ненаситності, а також для того, щоб зберегти всю її цілість від тієї ж московської знади, зважили й розглянули, вельможносте ваша панська, зі спільної згоди й цілковитої ради з генеральними особами, полковниками й іншою військовою старшиною, віддатися під протекцію, опіку і оборону найясніших королів, їхніх милостей шведського й польського, котрі, як пишете в листі своєму панському, прирекли своїм королівським словом, підтвердили християнською совістю і своїми засвідчувальними листами не тільки звільнити від московського тиранського ярма військо Запорозьке й народ український, а й зберегти його при стародавніх правах і вольностях. Обнадіївшись і впевнившись згаданими словами найясніших королів, їхніх милостей шведського й польського, ви пишете, ваша вельможносте, і до нас, війська Запорозького низового, зобов’язуючи своїм вірним старанням, щоб ми, як сини православної апостольської церкви, щиро й старанно постояли за милу Вітчизну, матір нашу, й для оборони й захисту її збиралися до вельможності вашої, постаравшись викоренити поблизу Січі Кам’яний Затон і самарські городки 1. На це ми, кошовий отаман і все військо Запорозьке низове, сим листом нашим військовим оголошуємо, що в цей час, з огляду на те, що дуже мало війська на Коші й без нього не може бути загальної військової ради, ми послали спеціально на Низ посланця нашого, щоб усе військо зібралося до Січі й разом зійшлося до наступного свята святителя Христового Миколая. Ми просимо й бажаємо, щоб до того дня, до свята святителя Христового Миколая, 6 грудня, прислали осіб від найясніших королів, їхніх милостей шведського й польського, і від вельможності вашої для словесної цілковитої умови й досконалих переговорів військових, бо ми, військо Запорозьке, віддалившись від царя московського, бажаємо знати, під ким будемо жити й кого собі за верховнійшого пана мати і щоб нам права, й вольності, і клейноди військові, й інші надання отримати, як за давніх королів польських Військо мало в себе... а також, щоб нам словесне пристойно й широко говорити й на одному постановити, аби було за що нам, війську Запорозькому, служби свої ранити в працях військових і випадках воєнних. При цьому доповідаємо вельможності вашій і про те, що в сусідстві з нами є кримські містечка і яка від вас увага буде з ними вчинити й повестися? Про Кам’яний Затон повідомляємо, що ми не можемо його без допомоги викоренити: звольте, вельможність ваша, прислати нам на допомогу війська воєнного, і тоді ми, отаман кошовий з військом, позбувшися сих городків проти гнізда нашого, скоро поквапимося до обозів ваших, де вони будуть знаходитися.













ПРИМІТКИ


Текст подається за виданням: Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — Т. 3. — Львів, 1992. — С. 258.


 1 Йдеться про російські фортеці поблизу Запорозької Січі, супроти побудови яких запорожці довгий час, але безрезультатно, виступали.
















Попередня       Головна       Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.