Попередня       Головна       Наступна

ФОРМУЛА ЄПИСКОПСЬКОЇ ГРАМОТИ СВЯЩЕНИКАМ ТА ДИЯКОНАМ, ЩО НАВЕРТАЮТЬСЯ ІЗ УНІЇ ДО ПРАВОСЛАВ’Я

Відомо чинимо, кому б про те відати належало, а особливо православним церкви своєї східної і нашого смирення в Дусі Святому слухняним синам, що священник N, бувши колись через ґвалтовного утиска від апостатів церкви святої східної, так званих уніатів, поставлений на священство від також відступного та відпалого від церкви Христової східної N, уніата владики N, і залишався в тому відступництві та блудові проздовж літ N. Тепер же, за натхненням Святого Духа і за завітанням до його серця Бога Вседержителя, котрий не бажає смерті грішника, пізнавши покірність нашу бути законним та властивим пастирем святої руської церкви, навернувся до нас із великим жалем за гріхи свого відступництва, а очистивши сумління своє визнанням та сповіддю гріхів, ставши до того причасником пречистого тіла та крові Христових таємниць, зрікся публічно в церкві того уніатського відступництва, в якому блукав і до нього, як душогубного, ніколи повертатися не має, добровільно ствердив присягою перед престолом Божим та пречистим сакраментом тіла та крові Христової обітницю, а пізнавши уніатську апостазію за блуд, що губить душу, учинив пристойну покуту і взявся те читати. Тому хочемо, жадаємо й наказуємо іменем Ісус Христовим усім вам, православним, з повинності та уряду нашого N, аби в кожного з вас згаданий N приймався за Божого, досконалого й достойного священика, дізнавав приязної любові та пошанування, що вже він без підозри й від нас благословенний слуга Божий, і аби безпечно в усіх потребах своїх духовних не ухилялися до нього приходити і їх од нього заживати. Також, аби жодних примовок та догани з випоминаннями йому на очі гріха першого відступництва ні від кого не терпів, а загалом, аби від вас відносив тим ліпшу через навернення своє любов до себе та пошанування. Коли на таке навернення та догляд, згідно слів Сина Божого, радіє безліч ангелів, котрі не підпадають жодному гріху та упадку, то люди, підлеглі всякому гріху та упадкові, уболіваючи та співстраждаючи на занепад ближніх своїх, з навернення та пробачення їхнього більше мають тішитися і радіти, а не наругу чинити. Що так, христолюб’я ваше зволите вчинити, нітрохи не сумніваємося. А за тим ласка Божа і благословення смирення наше архієрейське нехай відзначить і пробуває з нами навіки.

Дано N.

ПРИМІТКИ

Перекладено із книжної української мови за виданням: Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. — Т. II. — К.,1898. Приложения. — С.141 — 143.

Попередня       Головна       Наступна