Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди. — Харків, 2004. — 272 с.]

Попередня     Головна     Наступна





ВИХІДНІ ДАНІ


Дмитро ЧИЖЕВСЬКИЙ

ФІЛОСОФІЯ Г. С. СКОВОРОДИ




ББК 87.3(2)

Ч 59


Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціально значущих видань


Чижевський Д. І. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. — Харків: Прапор, 2004. — 272 с.

ISBN 966-7880-98-2.

«Філософія Г. С. Сковороди» є однією з найвідоміших праць видатного українського вченого Дмитра Чижевського (1894 — 1977). Уперше вона побачила світ іще 1934 року. Чижевський схильний розглядати філософію Сковороди як справжню серцевину нашої інтелектуальної традиції. «Сковорода, — писав він, — є останній представник українського духового барока, з другого боку, він — український «передромантик»: але бароко та романтика — саме ті періоди духової історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духової історії...». У своїй книзі Чижевський на багатому джерельному матеріалі досліджує засади сковородинської метафізики, антропології, гносеології, етики. Універсалії та образи українського філософа яскраво увиразнені на тлі античного платонізму й неоплатонізму, патристики, середньовічної та новочасної (передовсім німецької) містики. Деякі тези, що їх уперше висунув і обґрунтував Чижевський, як-от думка про те, що творчість Сковороди є «коментарем» до Святого Письма, що вона посутньо пов’язана з містичною традицією, а найвиразнішими прикметами сковородинського «барокового стилю» є антитетичність і символізм, з часом перетворилися на усталені сюжети академічної сковородіани.


ББК 87.3(2)

© ВАТ «Видавництво «Прапор», 2004.

© Ушкалов Л. В., передм., 2004.






Наукове видання


ЧИЖЕВСЬКИЙ Дмитро Іванович

ФІЛОСОФІЯ Г. С. СКОВОРОДИ


Завідуючий редакційним відділом О. В. Ковалевський

Редактори Т. Ю. Ткаченко, О. П. Чижова

Технічний редактор Є. В. Онишко









Підписано до друку 29.11.2004.

Формат 84 × 108 1/32. Папір офсетний. Гарнітура Times.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 14, 28. Ум. фарбо-відб. 14, 51.

Обл.-вид. арк. 15, 00. Тираж 5000 пр. Видавн. № 31-04. Зам. № 4-1013.


ВАТ «Видавництво "Прапор"»,

Україна, 61002, Харків-2, вул. Чубаря, 11.

Віддруковано з готових діапозитивів у TOB «Поліком», 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14.






Технічна сторінка












Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.