Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 261-262.]

Попередня     Головна     Наступна





Виправлення і доповнення


Вступні пояснення


При користуванні десятьма томами „Енциклопедії Українознавства“, читач повинен мати на увазі цей важливий розділ, де містяться виправлення і доповнення.

У десяти томах „Енциклопедії Українознавства“ відомості про окремих осіб не завжди було уодностайнено. Іноді бракувало року народження або смерти, а то й обох дат. Позначення місця народження здебільшого було узагальнене („родом з Київщини“, „родом з Галичини“), а місце смерти часто зовсім не згадувалося. До того ж не всі наведені дані були точні.

Редакція вирішила, на подобу інших енциклопедій, доповнити наявну інформацію, подаючи курсивом усі додатки та виправлення. Наприклад, у статті „Кононенко Митрофан“ було наведено лише помилкову дату народження актора — 1899, а дати смерти, місця народження та смерти у цьому гаслі не було. У цьому розділі подаємо виправлені та доповнені відомості: „Кононенко Митрофан (1900, Кагарлик, Київщина — 1965, Харків)“.

Місця народження та смерти осіб, які мешкали на територіях Російської та Австро-Угорської імперій, подаються за тодішнім адміністративним поділом: „Євтимович Варфоломій (* Перегонівка, Васильківський пов., Київщина — † Міттенвальд, Німеччина)* або „Єндик Ростислав (1906, Залуче, Коломийський пов., Галичина — 1974, Мюнхен)“. За новим адміністративним поділом подано місця народження та смерти осіб, що мешкали на територіях УССР, Польщі, Чехо-Словаччини та ін. країн, наприклад: „Кміт Юрій (1872, Кобло Старе, Симбірський пов., Галичина — 1946, Кульчиці, Симбірський р-н, Львівська обл.)“.

Якщо місцем народження або смерти є центр повіту (району, округи), або інше невелике місто, після його назви подаємо назву відповідної історичної території (Волинь, Одещина, Чернігівщина), або губернії (области, воєводства). Якщо вже було подано назву реґіону (наприклад, Полтавщина), у доповненні подаємо тільки місцевість і повіт.

Коли йдеться про визначних українських діячів, редакція вважає за потрібне додати не тільки роки, а також дні та місяці їх народження й смерти. Так, у статті „Довженко Олександер“ додаємо: „(10.9.1894 — 25.11.1956, Москва)“.

Оскільки існують відмінності у написанні деяких прізвищ чи імен в „Енциклопедії Українознавства“ і в довідкових джерелах, виданих в Україні, редакція подає при відповідних гаслах у дужках інший варіянт того самого прізвища чи імени, наприклад: „Дударів (Дударев) Дмитро“, „Нарбут Юрій (Георгій).

У багатьох гаслах про українських діячів, знищених комуністичним режимом, у попередніх томах було сказано: „репресований, дальша доля невідома“. Діставши нові дані, пропонуємо у відповідних статтях замінити наведене речення уточненнями, як, наприклад, у гаслі „Коваленко Борис“: „Заарештований 23.12.1936 й, обвинувачений у приналежності до «контррев. націоналістичної орг-ції», 13.7.1937 розстріляний“.

Деякі гасла про діячів діяспори закінчуються реченням: „Тепер у ЗДА“ або „Тепер на еміґрації в Німеччині“, але після публікації відповідних томів Енциклопедії ці діячі померли. У таких випадках редакція не виправляє ці останні речення, але подає дату й місце смерти даної особи.

Часом виникала потреба виправити дату написання або публікації того чи іншого твору. У такому разі наводимо назву твору, а в дужках після неї подаємо виправлену дату. Наприклад, у гаслі „Ічнянський Мирослав“ подаємо: „зб. поезій «Арфа» (1925)“, бо в цій статті книжку помилково датовано 1924 роком.

До деяких статтей, як виняток, додаємо основні публікації, якщо їх не було наведено у відповідному томі. Так, до гасла „Барка Василь“ додано: „Твори: роман «Жовтий князь» (1963), роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих» (1981)“.

В окремих випадках, коли йдеться про великі гасла, в яких є потреба виправити або додати ті чи інші дані, звичайним шрифтом позначено сторінку, шпальту та рядок (згори або знизу), а новий текст наведено курсивом.

Так само курсивом подано ширші доповнення до окремих гасел, наприклад: „Владко Володимир (1901, Петербурґ — 1974, Київ). По війні, крім зб. on., романи «Сивий капітан» (1959) і «Залізний бунт» (1967), повісті «Позичений час» (1963), «Фіолетова загибель» (1965), «Творив 5-и mm.» (1970 — 71)“.









Список уживаних скорочень:


з. — замість

м. б. — має бути

л. ш. — ліва шпальта

п. ш. — права шпальта

р. — рядок

зг. — згори

зн. — знизу

дод. — додаток

АЕУ — англомовна ЕУ: Encyclopedia of Ukraine

УЛЕ — Українська Літературна Енциклопедія

УРЕ — Українська Радянська Енциклопедія

УРЕС — Український Радянський Енциклопедичний Словник










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.