Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 105-106.]

Попередня     Головна     Наступна





КОНОНОВИЧ-ГОРБАЦЬКИЙ Осип Кононович, у чернецтві — Йосиф (р. н. н. — лютий 1653) — церковний і культурний діяч, філософ. Походив з Галичини, навчався, імовірно, у Віленській братській школі та Замойській академії. В 1642 — 46 рр. обіймав посаду ректора Києво-Могилянського колегіуму. 1645 р. разом з Ігнатієм Оксеновичем-Старушичем та Ісайєю Трофимовичем-Козловським як представник Київ. митрополії брав участь у православному Соборі в Яссах. Помер у сані єп. Білоруського.

К.-Г. — автор навчальних курсів з риторики під назвою "Оратор могилянський" ("Orator mohileanus", 1635 — 36) та філософії, від якого зберігся лише курс логіки ("Subsidium logicae", 1636-42).

У своєму логічному курсі К.-Г. розглядає проблеми логіки й методології, а також низку проблем метафізики, у розв’язанні яких орієнтується переважно на вчення Дунса Скота, Вільяма Оккама та представників другої схоластики — Ф. Суареса, Томазо де Віо (Каетана), Фонсеку. Виходячи з позицій поміркованого реалізму, К.-Г. вважав, що універсали — раціональні сутності — залежать, з одного боку, від існування індивідуальних речей, з якими співвідносяться, а з іншого є категоріями, завдяки яким ці індивідуальні речі пізнаються інтелектом. "Універсальну природу", на його думку, можна пізнати тільки через пізнання індивідів. Виокремлюючи екзистенціальний і есенціальний аспекти субстанції, субстанцію у первісному розумінні він уважає реально існуючим індивідумом. Обстоював ідею "подвійної істини", розмежовуючи сферу філософії і теології, розуму і віри, високо оцінював пізнавальну здатність людського розуму. Суспільно-політ. погляди К.-Г. характеризувались орієнтацією на ідею "природного права", яку до нього в укр. думці найбільш фахово сформулював С. Оріховський-Роксолан, на обстоювання релігійних, культурних та мовних прав укр. народу в межах польської держави. Він не сприймав союз між Україною та Моск. державою. К.-Г. був перший укр. філософ, що розробляв логічну, метафізичну та державно-правову проблематику в руслі ідей нової християнської філософії.



Твори К.-Г.: Orator Mohileanus Marci Tullii Ciceronis apparatissimis partitionibus excultus. — IP НБУВ; Subsidium Logicae, anno 1630 — 1640. — Там само.



Про нього див.: Коркішко А. А. Про філос. спрямування курсу логіки Йосифа Кононовича-Горбацького // Від Вишенського до Сковороди. — К., 1972; Конончук C. T. Схоластична традиція та укр. філософія пізнього середньовіччя: via antiqua та via moderna в Києво-Могилянській академії // Philosophia Prima: метафізичні питання. — К., 1998.



Я. Cmpamiй

















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.