Початок географічного покажчика. Букви А-Л
М
Маврітанія (тут: Тінгітанська), іст. обл. на Зх. Пн. Африки біля пн. узб. Внутрішнього (Середземного) м. до Атлантичного океану (пізніше була розділена на дві римські провінції — Маврітанію Цезарейську і Маврітанію Тінгітанську — навпроти Гадіру); нині — пн. частини Алжіру і Марокко. — 1.
Магометани, народи мусульманської, магометанської віри; див. ще Бусурмани. — 331.
Мадіамська земля, Мадіам, мадіамляни, пустиня (земля і народ), бібл., іст. обл. у пн.-сх. Аравії (на сх. узб. Червоного м. від затоки Акаба до гавані Ель-Веджх), населена нащадками Мадіама; нині — пн. част. провінції Хіджаз, Саудівська Аравія. — 55.
Мажеве сільце, с. у Переясл. з., очевидно, на п. бер. Альти; нині — ймовірно, с. Мазинки Переяслав-Хмельницького р-ну Київ. обл. — 250.
Мазовецька земля, Мазовія, Мазавше, мазовшани (земля і народ), іст. обл. Лядської з. (Польщі) в бас. сер. течії Вісли та нижн. течії її пр. приток Нарева і Зх. Бугу, нині — Мазовше, пн.-сх. част. Польщі. — 2, 92, 95, 370, 375, 385, 392, 395, 398, 399, 401, 402, 406, 414, 423, 431.
Майнц, г., ц. архієпископства, у герцогстві Франконія на л. бер. Рейну; нині — м. Майнц, ц. з. Рейнланд-Пфальц, ФРН. — 120.
Македонія, Македонська земля, македоняни (земля і народ), іст. обл. у ц. част. Балканського півострова; нині — част. пд.-сх. Югославії, част. пн.-сх. Греції і част. пд.-зх. Болгарії. — 1, 14, 24, 25, 143.
Малотин, г. у Переясл. з. на л. бер. верх. Оржиці; нині — с. Малютинці, Пирятинського р-ну Полт. обл.; за іншими міркуваннями — можливо, г. на л. бер. Дніпра; тепер — затоплене Кременчуцьким водосховищем г-ище біля кол. хут. Миклашевського Вереміївської с-ради Чорнобаївського р-ну Черк. обл. — 193.
Мармарія, іст. обл. Мармаріка у Пн. Африці біля пд. узб. Внутрішнього (Середземного) м., на Сх. від Кірінії; нині — пн.-сх. част. мухафази (області) Дерна (раніше — провінція Мармаріка), Лівія, та пн. част. мухафази Матрух, Єгипет. — 1.
Масурія, власне, Масилія, іст. обл. у Пн. Африці біля пд. узб. Внутрішнього (Середземного) м., сх. част. Нумідії, заселена масильцями; нині — пн.-сх. част. Алжіру та пд. част. Тунісу. — 1.
Мачва, Мачо, іст. обл. між п. бер. Сави (л. пр. Дунаю) і п. бер. пониззя її п. пр. Дрини і горою Церою; у XII ст. — феодальне князівство-банат, васальне Угорському кор-ству; нині — пн.-сх. част. Боснії і Герцеговини, Югославія. — 400.
Медведиця, р., л. пр. Волги. — 145, 219, 220. Устя її. — 219, 220.
Медвежа Толова, г. у Чудській з. біля пн. бер. оз. Пюхаярв; нині — м. Отепя (Оденпе, г-ище Медвежа Голова) Валгаського р-ну, Естонія. — 176, 437.
Межибоже, г. у Київ. з. (Болохівська з.), ц. уд. кн-ства, на л. бер. Пд. Бугу біля п. бер. устя Бужка; нині — смт Меджибіж (г-ище) Летичівського р-ну Хмельн. обл. — 203, 210, 219, 384, 391, 416. Волость. — 221.
Межимостя, г. у Київ. з., очевидно, коло двох рукавів Прудка (л. пр. Прип’яті); нині — ймовірно, с. Юревичі (г-ище з двох частин) Калинковичського р-ну Гомельської обл. Біл. — 295.
Мелтекове, с. в Черніг. з. на п. бер. Молочної; нині — г-ище в уроч. Чайкин Лог біля с. Стахорщини Новгород-Сіверського р-ну Черніг. обл. — 204.
Мельниця, Мельник, г. у Волин. з. на п. бер. Зх. Бугу; нині — с. Мельник, ц. гміни Бялистоцького воє-ва, Польща. — 420, 421, 433, 435, 442. Церква Богородиці; нині — не зб. — 420.
Мельниця, г. у Волин. з. на п. бер. Мельниці (л. пр. Стоходу, п. пр. Прип’яті); нині — г-ище в уроч. Деркачах біля с. Мельниці Ковельського р-ну Волин. обл. — 401, 423.
Меотида, Меотія (земля і народ), назва Азовського моря у греків і римлян, а також збірна назва старод. племен, що жили на сх. і пд.-сх. узб. Азовського м. від гирла Дону до р. Кубані; нині — пд.-зх. част. Ростовської обл. і пн. половина Краснодарського краю РРФСР. — 1.
Мерло, р., л. пр. Ворскола. — 334.
Мерра, бібл. (др.-євр. «гіркота»), оаза коло джерела гіркої води; нині — гірко-солоне джерело Аюн-Гавара, 15 км на Сх. від пн. част. Суецької затоки на Сінайському півострові, Єгипет. — 56.
Меря (земля і народ), угро-фінське плем’я, що жило в р-ні Ростов-озера і оз. Клещино (межиріччя сер. течії Волги і Клязьми); нині — пн.-сх. част. Ярославської, пд.-зх. част. Костромської, зх. част. Івановської і пн.-зх. част. Владимирської обл. РРФСР. — 1, 6, 12, 13, 16.
Месопотамія, Сенаар, природно-іст. обл. Межиріччя у Передній Азії, між сер. і нижн. течіями Тігру і Євфрату; нині — ц. част. Іраку. — 1.
Микулин, г. у Гал. з. на л. бер. Серету; нині — смт Микулинці (г-ище, мабуть, було під замком) Теребовлянського р-ну Терноп. обл. — 196, 197, 369.
Микулин, г. у Київ. з. (Болохівська з.) на п. бер. Хомори; нині — с. Микулин (посел.) Полонського р-ну Хмельн. обл. — 290, 459.
Милич, г. у Лядській з. (Сілезія) на л. бер. Барича (п. пр. Одри); нині — м. Милич (Міліч; г-ище на пн. Сх. коло міста), ц. гміни Вроцлавського воє-ва, Польща. — 385.
Мильськ, г. у Волин. з. на п. бер. Устя (л. пр. Горини); нині — два г-ища біля с. Новомильська Здолбунівського р-ну Ровен. обл. — 236.
Мира Лікійська, м. у Лікії на пн. узб. Внутрішнього (Середземного) м.; нині — руїни біля н. п. Дембре, пд.-зх. част. віл. Анталья, Туреччина. — 13, 172, 383, 392, 418.
Мирославське село, с. у Київ. з. на п. бер. Дніпра біля п. бер. устя Віти, навпроти устя Золотчі, нині — сліди посел. біля смт Козина Обухівського р-ну Київ. обл. — 242.
Михайлів, г. у Київ. з., можливо, на л. бер. Холопу (п. пр. Кам’янки, л. пр. Росі); нині — ймовірно, с. (Мала) Михайлівка Сквирського р-ну Київ. обл. — 298. Вал. — 298. Дорога, путь із Михайлова до Василева. — 298.
Мичськ, г. у Київ. з. на л. бер. (поблизу устя) Мики (л. пр. Тетерева), між л. бер. ручая безіменного і п. бер. ручая Руленкового; нині — м. Радомишль (г-ище), р. ц. Житом. обл. — 236, 238. Мичани. — 236, 239.
Мідія (Велика і Мала, чи Атропатена), іст. обл., част. Ассірії (деякий час — Д-ва), на пд. Зх. від пд. узб. Хвалійського (Каспійського) м.; нині — пн.-зх. част. Ірану; див. ще Гели. — 1.
Мінськ, г. у Полоцьк. з., ц. уд. кн-ства, до кін. XI ст. стояв, мабуть, на п. бер. Мени (Менки, тепер пересохлої, п. пр. Птичі, л. пр. Прип’яті); нині — г-ище в уроч. Замчище біля с. Городища Мінського р-ну; потім — на п. бер. Свіслочі (п. пр. Березини, п. пр. Дніпра), біля л. бер. устя Немиги; нині — м. Мінськ (г-ище-дит. Замчище), обл. ц. і стол. Біл. — 103, 160, 175, 176, 178, 187, 250, 272, 273, 276, 279, 287, 459, 460. Поруб. — 276. Хижа навпроти Мінська. — 176. Мінчани. — 103.
Місія (Мала, або Геллеспонтська), іст. обл. на пн. Зх. Малої Азії уздовж пд. узб. Пропонтиди (Мармурового м.) та Геллеспонта (Дарданелльської протоки); нині — пн. частини вілайєтів Бурса, Баликесір та Чанаккале, Туреччина. — 1.
Місія друга (Велика Місія), іст. обл. на пн. Зх. Малої Азії, на Пд. від Місії (Малої) і на Сх. від Егейського м.; складалася з Троади, Еоліди I Тевфранії; нині — пд. частини вілайєтів Бурса, Баликесір, Чанаккале і пн. част. віл. Маніса, Туреччина. — 1.
Моавитяни (земля і народ), бібл., семітичне плем’я, нащадки Моава, споріднене з Ізраїлем, що жило на сх. бер. Мертвого м.; нині — ц.-зх. част. Йорданії; в літопису так названі татари. — 168, 379.
Мозир, г. у Київ. з. на п. бер. Прип’яті; нині — м. Мозир (г-ище в ц. міста на горі), р. ц. Гомельської обл. Біл. — 266, 273, 295.
Моклеков, г. у Гал. з. на п. бер. Серету; нині — три г-ища на окол. с. Білої (тут колись був фільварок Мокляки) Чортківського р-ну Терноп. обл. — 374.
Молога, р., л. пр. Волги. — 220, 221. Устя її. — 220.
Молоссія, іст. обл. у пн.-зх. Греції (Іпіротії) на Зх. від р. Арахтос; нині — ном (округ) Яніна, область Епір, Греція. — 1.
Молочна, р., п. пр. Десни; нині — Малотечка. — 287.
Монголи — див. Татари.
Морава, Моравія, Моравська земля, морави (земля і народ), іст. обл. Моравія в бас. Морави, де жили зх.-слов’янські племена, предки чехів і словаків; нині — Північноморавська і Південноморавська області Чехословаччини. — 2, 14 — 16, 180, 195, 411. Городи в ній. — 411. Села в ній. — 411.
Морава, р., л. пр. Дунаю. — 2.
Мордва (земля і народ), угро-фінське плем’я (пізніше — народність), що жило в межиріччі сер. теч. Сури (п. пр. Волги) і Мокші (п. пр. Оки); нині — Мордовія (Мордовська АРСР), РРФСР. — 1, 6, 159.
Море — див. Босфор.
Море — див. Варязьке море, Північне море, Понт-море.
Море — див. Озеро.
Море, Внутрішнє м.; нині — Середземне м. — 143.
Моровійськ, г. у Черніг. з. на п. бер. Десни; нині — с. Морівськ (г-ище і посел.) Козелецького р-ну Черніг. обл. — 190, 255, 264, 274, 276, 319.
Москва, Кучкове, г. у Рост.-Сузд. з. (у Вятичах), ц. уд. кнства, на л. бер. Москви і л. бер. устя Перлинної; нині — м. Москва, обл. ц., стол. РРФСР і СРСР (г-ище і посел. на тер. сучасного Кремля). — 208, 267, 314, 318, 320 — 322, 390, 401. Архангельський собор, у Кремлі; нині — існує. — 401. Поховання: Михайло Всеволодович (XI), гробниця. — 401. Доми. — 320. Третьяковська галерея. — 267. Московляни, — 320.
Москва, р., л. пр. Оки. — 314.
Мста, р., впадає в оз. Ільмень. — 35, 208.
Мстиславль, г. у Смол. з. на п. бер. Віхри (п. пр. Сожу); нині — м. Мстиславль (г-ище-дит. на Замковій горі), р. ц. Могильовської обл. Біл. — 269.
Мунарів, г. у Київ. з. на л. бер. верх. Унови; нині — с. Городище (г-ище на валу) Андрушівського р-ну Житом. обл. — 232, 246, 274, 276.
Муравиця, г. у Волин. з. на п. бер. Ікви (п. пр. Стиру); нині — г-ище на пн.-зх. окол. смт Млинова, до якого увійшло с. Муравиця Млинівського р-ну Ровен. обл. — 227.
Муром, г. у Муромо-Рязанській з., одна з двох її столиць, на л. бер. Оки; нині — м. Муром (Старе Городище, де стоїть Благовіщенський м-р), р. ц. Владимирської обл. РРФСР. — 12, 67, 127, 138, 144 — 146, 180, 183, 185, 198, 210, 277, 303, 305, 311, 318, 328, 462, 463. Монастир Спаса. — 144. Церква Христова, Спаса; нині — не зб. — 311. Поховання: Ізяслав Володимирович (VIII); потім перенесений у Новгород, у Софійський собор. — 144. Юрій Володимирович (X). — 311. Ліс, коло города. — 144. Поле, перед городом. — 144. Муромська волость, земля. — 144. Муромські війська, полки, підмога. — 277, 303, 328. Муромські князі. — 303, 305, 318. Муромці, городяни — 138, 144, 146, 254, 309, 319.
Мурома (земля і народ), угро-фінське плем’я, споріднене з мордвою, що жило в пониззі Оки; нині — Муромський р-н Владимирської обл. і пн.-зх. част. Горьковської обл. РРФСР. — 1, 6, 12.
Мусульмани — див. Магометани.
Мутижир, г. у Київ. з. на л. бер. верх. Бучі (л. пр. Ірпеня, Ірпіні); нині — с. Мотижин (г-ище) Макарівського р-ну Київ. обл. — 282.
Мценськ, г. у Черніг. з. (у Вятичах) на л. бер. Зуші (п. пр. Оки), біля п. бер. устя Мцени (Мценки); нині — м. Мценськ (г-ище в ц. міста на мисі між річками), р. ц. Орловської обл. РРФСР. — 209, 254.
Н
Надове озеро — див. Київ (Либідська частина).
Назарет, бібл., єванг., г. у пн. Палестині (Галілеї) на Зх. від Тіверіадського оз.; нині — м. Ен-Насіра, або Назарет, ц. Північного округу, Ізраїль. — 58.
Нальщанська земля, нальщани (земля і народ), іст. литовська Нальщанська (Нальшенайська) обл., що вузькою дугою простягалась від сер. течії Німану (Нямунасу) в бас. лівобережжя її п. пр. Мяркісу до (приблизно) оз. Діснай; нині — пд.-сх. част. Варенського р-ну, Єйшишкеський р-н, сх. част. Вільнюського р-ну, Швенчьоніський та Ігналінський р-ни Литви. — 420, 424, 426. Городи в ній. — 426.
Нарев, р., п. пр. Зх. Бугу. — 407, 408, 431. Ліс біля нього. — 407.
Нарова (земля і народ), угро-фінське (чудське) плем’я, що жило на Зх. від р. Нарви, на Пд. від узб. Варязького (Балтійського) м.;. нині — пн. третина Естонії. — 6.
Насилля, г. у Моравській з. (Сілезія) на п. бер. потоку (п. пр. Трої, л. пр. Псини); нині — с. Насєдлє Кєтшської гміни Опольського воє-ва, Польща. — 412. Городська спина. — 412. Німецьке село поблизу города. — 412. Городяни. — 412.
Небль, г. у Волин. з., ц. (?) уд. кн-ства, на п. бер. Прип’яті біля оз. Небль; нині — с. Нобель (г-ище в кінці п-ова) Зарічненського р-ну Ровен. обл. — 423. Небльська волость. — 271.
Небль, оз. біля г. Небля, коло п. бер. Прип’яті. — 423.
Нево-озеро; нині — Ладозьке оз. на пн. Зх. РРФСР; коротка і широка ріка Нева, що витікає з нього, вважалася частиною озера. — 3.
Нежатина нива, поле на п. бер. Канини, на Зх. від Гуричева, у Черніг. з.; нині — сх. окраїна Чернігова. — 122, 228.
Неклоч, г. у Полоцьк. з. біля оз. Неключ, через яке протікає Полота; нині — можливо, г-ище на п. бер. Полоти біля с. Мале Ситно Полоцького р-ну Вітебської обл. Біл. — 184.
Немига, р., п. пр. Свіслочі (п. пр. Березини, п. пр. Дніпра); нині — не існує, її річище стало вулицею Немигою м. Мінська. — 103.
Неринськ, г. у Ряз. з. (у Вятичах), можливо, на п. бер. Проні (л. пр. Оки); нині — гіпотетично, вали в кол. с. Толпіно Незнановської с-ради Кораблинського р-ну (за 7 км від кол. села Неритина, чи Неретина на л. бер. Ранови, л. пр. Проні) Рязанської обл. РРФСР. — 208.
Нерль, р., л. пр. Клязьми. — 272.
Несвіж, г. у Полоцьк. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. верх. Уші (л. пр. Німану); нині — м. Несвіж (є замок XVI — XVII ст., археологічне поки що не досліджений) Мінської обл. Біл. — 381.
Низовська земля — див. Київ (у кінці покажчика).
Неятин, г. у Київ. з. на л. бер. Роставиці (л. пр. Росі); нині — с. Ягнятин (г-ище і посел.) Ружинського р-ну Житом. обл. — 106.
Ниса, г. у Лядській з. (Сілезія) на п. бер. Ниси-Клодзки (л. пр. Одри); нині — м. Ниса, ц. гміни Опольського воє-ва, Польща. — 452.
Нізда, р., л. пр. Серету; нині — Гнізна. — 372.
Нікея, м. в Малій Азії на сх. бер. оз. Ізнік; нині — м. Ізнік, віл. Бурса, Туреччина. — 64, 65, 112, 443.
Нікомідійська земля, тер. на Пд. від пд. узб. Понта (Чорного м.) біля м. Нікомідії (Нікомедії), на сх. узб. Ізмітської затоки Мармурового м., на Зх. Віфінії; нині — м. Ізміт, віл. Коджаелі, Туреччина. — 25.
Нікополія, м. у пн-зх. Греції (Епір) біля сх. узб. Іонічного м.; нині — руїни за 4,5 км на Пн. від м. Превези, ном (округ) Превеза, обл. Епір, Греція. — 365.
Ніл, Гіона, р. в Африці, впадає у Внутрішнє (Середземне) м. — 1, 55. Луг біля нього. — 55.
Німан, Нямунас, р., впадає в Куршську затоку Варязького (Балтійського) м. — 424, 429. Монастир на Німані «межи Литвою і Новгородком»; див. ще Новгородок; місцеположення не встановлене. — 424.
Німці, Німецька земля, землі (земля і народ), германські племена (пізніше — народність), що населяли тер. між Одрою (Одером) і Рейном; нині — НДР і ФРН; див. ще Австрія; давньоруська назва західноєвропейських народів та їх земель. — 1, 49, 83, 120, 121, 125, 164, 180, 190, 198, 228, 251, 307, 349, 373, 375, 385, 388, 392, 393, 403, 408, 409, 412, 416, 418, 427, 437, 439, 445, 450, 452. Німці — австрійці. — 411, 416. Німці — голландці. — 436. Німці — італійці від Риму; католики. — 51, 52, 60, 61, 126. Німці — корляги; див. ще Корляги. — 1. Німці лівонські, у Ризі. — 409, 429, 437. Темпличі-крижевники, тевтони-хрестоносці. — 392. Німці — поляки. — 395.
Ніневія, г., стол. Ассірії, на л. бер. верхн. теч. Тігру; нині — уроч.-г-ище Куюнджик біля м. Мосула, ц. мухафази (області), Ірак. — 303. Ніневітяни. — 113, 303.
Новгород Великий, г., стол. Новгор. з., обабіч Волхова; нині — м. Новгород (г-ище-дит. Кремль), обл. ц. РРФСР. — 3, 6, 12, 13, 24, 35, 41, 45, 48, 67, 71, 74, 81 — 88, 95, 98, 100, 103, 111, 121, 127, 138, 143, 144, 146, 156, 157, 170, 172, 177, 179, 185; 187, 190, 192 — 195, 201, 208, 214, 219 — 221, 227, 229, 241, 254, 256, 260, 264, 267, 271, 273, 276, 278, 279, 287, 288, 294, 295, 298, 303, 304, 306, 318, 321 — 326, 328 — 330, 333, 362, 363, 374, 445, 450, 458, 460, 462. Городські стіни. — 303. Ворота. — 303. Вулиці. — 220. Двори: Княжий, Ярославів, Ярослава Володимировича (V). — 172, 220. Церква Миколи (Мирлікійського) кам’яна; нині — Миколо-Дворищенський собор, зб. — 172. Поромонів. — 81. Двори. — 292. Бані, дерев’яні. — 3. Доми. — 220, 235. Хижка. — 278. Кумир Перуна над Волховом. — 48. Торговище. — 172, 220. Церкви: Софії, Софійський собор, єпископія; дерев’яна, потім — кам’яна; нині — зб. (відбудована). — 95, 98, 144, 220, 324 — 326. Гробниця. — 325. Поховання: Володимир Ярославич (VI). — 98, 325. Мстислав Ростиславич (X). — 325. Ліва сторона. — 144. Поховання: Ізяслав Володимирович (VIII). — 144. Церкви, три. — 303. Дороги з Новгорода і до нього. — 219. Новгородська волость, земля, область, Верхня земля. — 71, 208, 219, 298, 303, 324, 325, 340. Погост (один) у Новгородській волості, одмежований Полоцьку. — 395. Села у волості. — 303. Новгородці, люди новгородські (зокрема, биричі, бояри, вої, ліпші мужі, ігумени, підвойські, посадники, старости). — 3, 6, 40, 41, 48, 71, 74, 81 — 83, 85, 88, 111, 138, 143 — 145, 156, 157, 176, 184, 189, 190, 192 — 194, 210, 211, 214, 216, 219, 220, 260, 264, 271, 273, 275, 276, 278, 279, 283, 287, 288, 292, 294, 298, 303, 304, 306, 309, 323 — 325, 328 — 330, 362, 445.
Новгород Святополчський — див. Святополчград.
Новгород-Сіверський, Новий город, г. у Черніг. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Десни біля п. бер. устя ручая Цубрицького; нині — м. Новгород-Сіверський (г-ище-дит., 2 га, і окольний город, 25 га, в уроч. Городок), р. ц. Черніг. обл. — 193, 202 — 204, 206, 209, 211, 214, 219, 222, 241, 248, 250, 256, 268, 270, 274, 277, 285 — 287, 311, 319, 327, 336, 340, 342, 345, 459. Город, стіни городи. — 203, 256. Переспа, вал городських стін. — 203. Вороти: Курські. — 203. Чернігівські. — 203. Острог. — 203, 256, 319. Ворота острожні. — 203, 256. Стовпи острога. — 256. Новгородська волость, земля, область. — 194, 203, 204, 206, 210, 211, 222, 256, 311, 328. Села у волості. — 204, 256. Двори у селах. — 204, 256. Стодоли у дворах. — 256. Новгородці сіверські, городяни. — 203, 206, 256, 384.
Новгородок, Новгород, г. в іст. обл. Чорній Русі, ц. уд. кнства, на Пд. від п. бер. верх. Валовки (л. пр. Німану); нині — м. Новогрудок (г-ище-дит. на Замковій горі і окольний город), р. ц. Гродненської обл. Біл. — 392, 409, 410, 413, 414, 416, 424 — 426, 429, 430. Дитинець. — 429. Окольний город. — 429. Гора, гори біля города. — 429. Потоки з гір. — 429. Новгородська земля. — 410, 426. Монастир між Новгородком і Литвою на Німані; див. Німан. Новгородці. — 414, 417, 425.
Новий Торг, г. у Новгор. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Тверци (л. пр. Волги); нині — м. Торжок (г-ище-дит.), р. ц. Калінінської обл. РРФСР. — 208, 278.
Норвегія, країна, на Пн. Європи. — 87, 179.
Норики, пеони (земля і народ), кельтські племена Норика — Римської провінції між л. бер. верх. Драви (п. пр. Дунаю) і Дунаєм; давні хроністи вважали, що норики були слов’янами; нині — ц. частина Австрії. — 2.
Нормани (земля і народ), староскандінавські (пн.-германські) племена датчан, шведів і норвежців, що оселилися в IX — X ст. у пн.-зх. Франції (Нормандії), потім — в Англії і пд. Італії (з Сіціліею); нині — пн.-зх. част. Франції (Нормандія), Англія, Італія (з Сіцілією). — 1, 12.
Носів, г. у Переясл. з. у верх. Носівки (Носівочки, л. пр. Остра), біля злиття трьох ручаїв; нині — м. Носівка (г-ище, вал), р. ц. Черніг. обл. — 216.
Нумідія, іст. обл. (країна) у пн.-зх. Африці на Пд. від пд. узб. Внутрішнього (Середземного) м.; нині — (приблизно) пн.-сх. част. Алжіру і пд. част. Тунісу. — 1.
Нур, р., п. пр. Зх. Бугу; нині — Нурець, Нужець. — 156, 406.
О
Обези (земля і народ), іст. обл. на пн.-сх. узб. Понта (Чорного м.), на відрогах і передгір’ях Головного Кавказького хребта, населена абхазами; нині — Абхазія (Абхазька АРСР), Грузія; давньоруська назва Грузії і грузинів. — 258, 260, 306, 321, 368.
Облов, г. у Черніг. з. на межі зі Смол. землею на л. бер. верх. Болви (л. пр. Десни); нині — с. Оболва (Болва, г-ище) Спас-Деменського р-ну Калузької обл. РРФСР. — 209, 275.
Обрамів міст — див. Здвижень.
Обри (земля і народ), протомонгольський племінний союз аварів (жуань-жуанів), що прийшли з Центр. Азії в бас. сер. течії Дунаю, в Паннонію, де утворили державнополітичне об’єднання Аварський каганат. — 7.
Обров, г. у Переясл. з. на п. бер. Бобровиці (л. пр. Трубежа); нині — м. Бобровиця (два г-ища і посел.), р. ц. Черніг. обл. — 459.
Одра, Одер, р., впадає в Щецінську затоку Варязького (Балтійського) м. — 411, 412.
Одрськ, г. у Полоцьк. з., ймовірно, на п. бер. Одрови (п. пр. Дніпра); нині — можливо, с. Горня Веравойша (г-ище Замчище, вал) або с. Погост (г-ище в уроч. Талерки) Оршанського р-ну Вітебської обл. Біл. — 458.
Озера — див. Буличі.
Озера — див. Любеч.
Озеро, море, оз. навколо якого точилася битва Ігоря Святославича (IX) з половцями; очевидно, біля л. бер. устя Сюурлія; нині, мабуть, водойма на зх. окраїні м. Слов’янська (тер. рибкомбінату), р. ц. Донецької обл. — 339, 340.
Озеро, оз. на Рутці Малому; нині — став (оз.) у с. Вінницькі Стави Васильківського р-ну Київ. обл. — 247. Верхів’я його. — 247. Пагорби коло озера. — 247.
Ока, р., п. пр. Волги. — 6, 8, 38, 208, 305. Устя її. — 305.
Оковський ліс, лісовий масив у верхів’ях Дніпра, Зх. Двіни і Волги; нині — величезні ліси на Пн. Смол. обл. і в пд.-зх. половині Калінінської обл. РРФСР. — 3.
Олег — див. Лик.
Олегова могила — див. Вручий.
Олегова могила — див. Київ (Щековицько-Кирилівська частина).
Олександрія, г. в Єгипті на пд. узб. Внутрішнього (Середземного) м.; нині — м. Александрія, ц. мухафази (області), Єгипет. — 11, 13, 58, 65.
Олешшя, давньоруський г. на о-ві в гирлі Дніпра; нині — г-ище на підвищеному місці — Городищі Великопотьомкінського о-ва (12 км нижче від м. Херсона) Херсонського р-ну Херсонської обл. — 125, 258, 276, 285, 376.
Олича, р., п. пр. Стиру; нині — Оличка. — 227.
Ольгове поле, поле (урочище) в Черніг. з. біля п. бер. Десни, поблизу зх. околиці Чернігова; нині — м. Чернігів, р-н між вул. Попудренка і Вокзальною. — 217, 218.
Ольгов, г. у Черніг. з. (Посейм’я) на п. бер. Сейму; нині — м. Льгов (Городоцьке г-ище), р. ц. Курської обл. РРФСР. — 254.
Ольжичі — див. Київ (Лівобережжя).
Ольшаниця, р., п. пр. Стугни; нині — Раківка. — 232. Верхів’я її. — 232. Гори поблизу неї. — 232.
Онут, г. у Гал. з. на п. бер. Дністра біля л. бер. устя Онута; нині — с. Онут (посел. в уроч. Клиння) Заставнівського р-ну Чернів. обл. — 376. Поле біля нього. — 376.
Опава, г. у Моравськ. з. на п. бер. Опави; нині — м. Опава, р. ц. Північноморавської обл. Чехословаччини. — 411, 412, 452. Городська стіна. — 412. Ворота одні. — 412. Ворота другі. — 412. Ворота треті. — 412. Підгороддя, околиця. — 412. Доми. — 412. Обори. — 412. Стодоли. — 412. Околишні села біля города. — 411. Дорога на Опаву з Угрів. — 411. Гори коло города. — 412. Лісисті гори на Пн. від Опави; див. ще Псина. — 411. Опавська земля. — 411.
Опава, р., л. пр. Одри. — 411, 412. Верхів’я її. — 412.
Оперлюї — див. Половці.
Ополє, г. у Лядськ. з. (Сілезія) на п. бер. Одри; нині — м. Ополє (г-ище на о-ві Одри), ц. воє-ва, Польща. — 403.
Оргощ, г. у Черніг. з. на л. бер. Боловоса; нині — с. Рогоща (г-ище) Черніг. р-ну Черніг. обл. — 274.
Орельськ, г. у Лядськ. з. (Мала Польща) у верх. ручая Струдень (л. пр. Вісли); нині — с. Ожелєц Дужи, за 5 км на Пн. від каналу Струмень, Поланецької гміни Тарнобжегського воє-ва, Польща. — 370.
Орда — див. Татари.
Орестів город, Адріанград, г. у Сх. Фракії на л. бер. (в долині) р. Маріци; нині — м. Едірне, ц. віл., Туреччина. — 24.
Оржиця, р., п. пр. Сули. — 121, 459.
Орміна, г. у Черніг. з. (Подесення) на л. бер. верх. Ормінки (Вормінки, п. пр. Воронуси, л. пр. Іпуті, л. пр. Сожу); нині — с. Ворміно (г-ище в уроч. Церковна гора) Мглинського р-ну Брянської обл. РРФСР. — 195.
Оронт, р., впадає у Внутрішнє (Середземне) м. на Сх.; нині — Нахр-ель-Асі, Сірія. — 23. Берег його. — 23.
Осетр, р., п. пр. Оки. — 207.
Оскол, р., л. пр. Дону (Сіверського Дінця); нині — Оскіл. — 293, 336, 351.
Особолога, г. у Моравськ. з. на л. бер. Особлоги (Особлаги, л. пр. Одри); нині — с. Особлага Брунтальського р-ну Північноморавської обл., Чехословаччина. — 412.
Остер, р., л. пр. Десни. — 67, 154.
Остерський Городок — див. Городець, Городок Остерський.
Острів на Дніпрі — див. Київ (Печерська частина).
Островичі — див. Бактрія, Бактріяни.
Острог, г. у Київ. з. (Погорина) на л. бер. Горини біля л. бер. устя Велі; нині — м. Острог (г-ище-дит. на садибі замку), р. ц. Ровен. обл. — 155, 433.
Охожа, г. у Волин. з. на л. бер. Гарки (л. пр. Угерки, л. пр. Зх. Бугу); нині — с. Охожа Хелмської гміни Хелмського воє-ва, Польща. — 402.
П
Палестина, Палестинська земля, іст. обл. у пд. част. Передньої Азії на Сх. від сх. узб. Внутрішнього (Середземного) м.; нині — Ізраїль, окупована ним у 1967 р. тер. на Зх. від р. Йордан і зх. част. Йорданії на Зх. від р. Йордан. — 56, 103.
Памфілія, іст. обл. у Малій Азії на пн. узб. Внутрішнього (Середземного) м. біля затоки Анталья; нині — сх. част. віл. Анталья, Туреччина. — 1.
Паннонія, іст. обл. між п. бер. сер. течії Дунаю і л. бер. пониззя Драви (п. пр. Дунаю); нині — зх. част. Угорщини, пн. част. Югославії і сх. част. Австрії. — 1, 16.
Пасинча бесіда — див. Київ (Подолля).
Патара, г. у Лікії на пн. узб. Внутрішнього (Середземного) м. біля л. бер. устя р. Ксантос (Коджачай); нині — руїни біля н. п. Фурназа, віл. Анталья, Туреччина. — 142.
Пафлагонія, Пафлагонська земля, іст. обл. у Малій Азії на Пд. від пд. узб. Понта (Чорного м.) між лівобережжям нижн. течії р. Галіс (Кизил-Ірмак) і правобережжям р. Єнідже; нині — вілайєти Зонгулдак, Кастамону, пн. част. віл. Чанкири і зх. пол. віл. Сіноп, Туреччина. — 1, 25.
Пекло, бібл., міфол., підземелля, де вічно мучаться душі грішників. — 49, 79, 110, 299, 405, 415.
Пеленія, Пелопоннес, півострів на Пд. Греції; нині — Пелопоннес, область Пелопоннес, Греція. — 1.
Переволока, г. у Переясл. з. на п. бер. Удаю (п. пр. Сули); нині — г-ище біля с. Переволочної Прилуцького р-ну Черніг. обл. — 131.
Перевореськ, г. у Гал. з. на п. бер. Млечки (п. пр. Віслока, л. пр. Сяну); нині — м. Пшеворськ, ц. гміни Пшемисльського воє-ва, Польща. — 432, 434.
Перемиль, г. у Волин. з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. Стиру; нині — с. Перемиль (г-ище) Горохівського р-ну Волин. обл. — 151, 361, 364, 382, 384, 390, 435. Міст біля города через Стир. — 390. Волость Романа Мстиславича (XI) довкола Перемиля. — 361.
Перемишль, г. у Гал. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Сяну; нині — м. Пшемисль (Перемишль; Замкова гора, Старе місто), ц. воє-ва, Польща. — 49, 125 — 127, 146, 153 — 155, 192, 196, 234, 252, 257, 268, 345, 371, 372, 374, 375, 382, 387, 388, 392, 398, 400 — 402, 436, 442, 447. Броди через Сян біля города. — 252. Луг коло Сяну біля города. — 252. Княжий двір на лузі. — 252. Села (багато) коло города. — 234. Перемишльська епископія. — 447. Перемишльська тисяча. — 375. Перемишльська, підгірська волость, сторона, земля. — 153, 193, 252, 382, 398, 401. Перемишльське княжіння. — 442. Перемишляни, жителі. — 153, 372, 402.
Перепетове, Перепетівське поле, чисте поле, Перепетові могили, поле на Пд. від скіфських могил Перепетівки (Переп’ятихи) і Перепета (Переп’ята); нині — могили з цими назвами біля с. Мар’янівки Васильківського р-ну Київ. обл. та с. Фастівця Фастівського р-ну Київ. обл. — 232, 247, 248, 301.
Пересічень, г. у Київ. з. на п. бер. Дніпра, нижче від п. бер. устя Либеді; нині — г-ище на горі в Китаєві, пд.-сх. околиці Києва. — 261, 278. Пересіченський погреб, підземна в’язниця. — 278.
Пересічень, г., стол. уличів, ймовірно, коло л. бер. Ікеля (п. пр. Дністра); нині — можливо, с. Пересічине Оргєєвського р-ну, Молдавія. — 25.
Пересопниця, г. у Київ. з. (Погорина), ц. уд. кн-ства, на п. бер. Стубли; нині — г-ище (бл. 4 га), вал, рів на окол. с. Пересопниці Ровенського р-ну Ровен. обл. — 227, 229, 230, 233 — 235, 238, 244, 251, 265, 269, 284, 371 — 374, 384, 401. Пересопницька волость. — 226, 229, 269, 381.
Переяславець, г. Малий Преслав (Преславець) у Болгарах на п. бер. пониззя Дунаю (Старого Дунаю); нині — Ескі Сарай (Старий Палац), тер. за 7 км на Зх. від с. Сарай і за 18 км на пн. Сх. від м. Хиршови, повіт Констанца, Румунія (раніше ототожнювали з с. Преслав біля м. Тулчі на п. бер. Георгіївського гирла Дунаю, повіт Тулча, Румунія). — 38, 39, 41. Переяславці. — 43. Гінці їх до печенігів. — 43.
Переяславль, г., стол. Переясл. з., на п. бер. Трубежа біля л. бер. устя Альти; нині — м. Переяслав-Хмельницький (г-ище-дит., бл. 10 га, посад, бл. 80 га), р. ц. Київ. обл. — 18, 27, 46, 68, 70, 99, 111, 125, 127 — 129, 132, 133, 137, 140, 154, 158, 161, 164, 166, 171, 172, 174, 178 — 180, 182, 187 — 189, 192 — 195, 199, 202, 208, 215 — 217, 219, 223 — 226, 229, 231, 233, 234, 239, 248 — 251, 256, 257, 259 — 265, 275, 280, 288, 293, 294, 296, 297, 300, 301, 307, 308, 326, 327, 333, 339, 341 — 343, 394, 405, 458 — 461, 463. Стіни кам’яні города. — 128. Ворота: Городські, єпископські. — 128, 188. Церква Феодора Стратилата, на воротах, кам’яна; нині — не зб. — 128. Княжі. — 188. Кузнечі, навпроти лугу. — 224. Баня кам’яна. — 128. Городи. — 224. Двори: Княжий. — 154. Церква (Успіння) Богородиці, на дворі, кам’яна; нині — не зб., розкопано рештки. — 154. Ратиборів. — 138. Хата, тепла. — 138. Сінці. — 138. Верх хати. — 138. Монастир Іоанна (Предтечі?); нині — не зб. — 202. Келія в монастирі. — 207. Поруб, підземна в’язниця в монастирі. — 202, 206, 207. Церкви: Андрія Первозваного, біля воріт, кам’яна; нині — не зб. — 128. Архістратига Михаїла (Михайлівський собор), єпископія, кам’яна; нині — не зб.; рештки — під існуючим Михайлівським собором (1648 — 1654). — 127, 172, 180, 193, 199, 224, 225, 234, 239, 343, 394. Поховання: Андрій Володимирович (VIII). — 193, 239. Володимир Глібович (X). — 343. Ростислав Юрійович (IX). — 239. Святослав Володимирович (VIII). — 172, 239. Споруди церковні та інші будови. — 128. Вали (два) біля Переяславля; більший — розпочинається біля заплави Дніпра за 8 км від города, перетинає дорогу на м. Золотоношу, іде на с. Малу Каратуль, а звідти до с. Строкової; нині — існує; менший — іде на відстані 10 км від більшого, далі повертає до нього і збігається з ним біля с. Строкової; нині — незначні залишки. — 137, 224, 225. Брід через Трубіж біля Переяславля. — 68, 70. Гора біля Переяславля; нині — тер. Музею народної архітектури та побуту (просто неба). — 224. Зарість біля города. — 224. Звіринець біля города. — 224. Луг біля л. бер. Трубежа, навпроти Кузнечих воріт. — 224. Оболонь біля л. бер. Трубежа. — 224. Передгороддя. — 250. Поле біля города. — 224. Красний двір, на полі. — 224. Переяславська волость, земля, княжіння. — 181, 188, 192, 265, 459. Городи волості. — 188. Села довкола города, у волості. — 164, 188, 264. Переяславці. — 140, 144, 182, 188, 190, 203, 216, 218, 225, 261, 301, 302, 309. Половці переяславські, що прийшли до города; див. ще Половці. — 300, 301. Торки переяславські; див. ще Торки. — 125, 182.
Переяславль новий (Суздальський), г. у Рост.-Сузд. з., ц. уд. кн-ства, на пд.-сх. бер. оз. Клещіїно; нині — м. Переяславль-Залєський (г-ище-дит.), р. ц. Ярославської обл. РРФСР. — 245, 270, 271, 318. Церква Спаса (Преображення, Спаський собор), кам’яна; нині — зб. — 270, 271. Переяславці. — 318.
Перм (земля і народ), два угро-фінських племені (предки народу комі і комі-пермяків), що жили в бас. сер. течії Вичегди (п. пр. Півн. Двіни) і в бас. верх. Ками; нині — Комі АРСР і пн.-зх. частина Пермської обл. (з Комі-Пермяцьким автономним округом) РРФСР. — 1, 6.
Персіда, перси (земля і народ), іст. обл. на пн. Сх. від узб. Перської затоки (на пн. Зх. Індійського океану); нині — сьомий остан (область) у пд.-зх. Ірані; Персія (Іран) взагалі. — 1, 6, 7, 165, 167 — 169, 426.
Перунова рінь — див. Дніпро.
Песій острів — див. Київ (Лівобережжя).
Печеніги (земля і народ), тюркські племена, що кочували між Волгою і Яіком (Уралом), потім — у степах між пониззям Дону і гирлом Дунаю; частина їх згодом осіла на Пороссі; див. також Чорні клобуки. — 7, 21, 24 — 26, 38, 39, 42, 43, 46, 67 — 73, 77, 82, 83, 88, 142, 143, 151, 159, 177, 178, 194, 243, 244, 282, 290. Поле печенізьке. — 39.
Печера, печора (земля і народ), угро-фінське плем’я (одне з предків народу комі), що жило в бас. верхн. і сер. течії Печори; нині — Комі АРСР, РРФСР. — 1, 6, 143.
Печера Домажирова — див. Домажирова Печера. Пирятин, г. у Переясл. з. на п. бер. Удаю (п. пр. Сули), біля п. бер. устя Переводу; нині — г-ище (загинуло) в уроч. Замок біля м. Пирятина, р. ц. Полт. обл. — 261.
Північне море, окраїнна частина Атлантичного океану між материком Пн.-Зх. Європи і о-вами Великобританія, Оркнейські і Шетландські. — 436.
Північні, опівнічні краї, земля, сторона, загальна назва земель від Новгорода Великого до Уралу і Лукомор’я (Карського м.); нині — тер. Пн. Європейської част. РРФСР. — 6, 139, 143, 173, 363, 446.
Підгір’я, природно-іст. обл. Підкарпаття в Лядській з. на Пд. від верх. Вісли; тут ідеться про тер. пн. частини нинішнього Ново-Сондецького воє-ва, Польща. — 401.
Підгір’я, природно-іст. обл. Підкарпаття у верх. частині Гал. з. у верх. Сяну і Дністра; тут ідеться про тер. пд. частини нинішньої Львів. обл. — 392.
Пінськ, г. у Київ. з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. устя Піни (л. пр. Прип’яті); нині — м. Пінськ (г-ище і окольн. г. в центрі міста), р. ц. Брестської обл. Біл. — 147, 150, 152, 187, 234, 244, 261, 271, 309, 333, 346, 350, 370, 384, 385, 398, 401, 402, 410, 423 — 425, 429, 452. Пінське поле. — 401. Ліс біля Пінська. — 402. Засіки в лісі. — 402. Пінська волость, земля, — 150, 261, 402. Пінські князі. — 309, 383, 410, 423, 424, 429, 452. Піняни. — 154, 383, 384, 410, 425.
Пісідія, іст. обл. на Пд. Малої Азії, на Пн. від Памфілії (з якою первісно складала одну обл.); нині — пн. частина віл. Бурдур, віл. Іспарта і пд.-зх. частина віл. Конья, Туреччина. — 1.
Пісочен, г. у Переясл. з. на л. бер. Сули; нині — г-ище на окол. с. Пісків Лохвицького р-ну Полт. обл. — 131.
Пісочен, г. у Переясл. з. біля заплави л. бер. Дніпра; нині — г-ище біля с. Городища (частина його має назву Піщанка) Переяслав-Хмельницького р-ну Київ. обл. — 300.
Піщань, р., п. пр. Сожу. — 51. Піщанці, радимичі, що жили по узб. Піщані. — 51.
Плав, г. у Гал. з., мабуть, на п. бер. Дністра; нині — ймовірно, г-ище в уроч. Городок за 3 км на Пд. від с. Перебиківців біля с. Зеленої Липи Хотинського р-ну Чернів. обл. — 376.
Пліснеськ, г. у Гал. з. поблизу п. бер. витоку Зх. Бугу; нині — г-ище (бл. 60 га), вали, рови в уроч. Городисько на Зх. і пн. Зх. від хутора Пліснесько, поблизу с. Підгірців Бродівського р-ну Львів. обл. — 347, 389, 390. Городяни, вони. — 347.
Побожжя, Побужжя, природно-іст. обл. у Київ. з. (Болоховська з.) і Гал. з. обабіч верхн. і сер. течії Бога (Буга); нині — ц. частина Хмельн. обл. і Вінн. обл. — 416.
Погани, погані, язичники, нехристияни; в літопису так названі араби, берендичі, болгари, литва, магометани, половці, русь, татари, чорні клобуки, чудь, ятвяги. — 10, 19, 30, 35, 37, 50, 52, 61 — 63, 75, 80, 100, 104, 105, 121, 133, 135, 137 — 139, 142, 150, 165 — 167, 178, 181, 182, 191, 222, 232, 240, 292, 293, 295, 297, 298, 302, 304, 306, 316, 321, 322, 324 — 326, 330, 331, 334, 336, 340, 341, 349 — 351, 353, 355, 360, 368, 391, 397, 401, 402, 405, 407 — 409, 413, 415, 417, 437, 460, 463.
Погорина, природно-іст. обл. у Київ. з. (Волин. з.) на лівобережжі верхн. і сер. течії Горини; нині — ц.-зх. частина Ровен., пд.-сх. частина Волин., пн. частина Терноп. і пн.зх. частина Хмельн. обл. — 150, 233. Погоринська волость, земля. — 150, 227, 230, 234, 269. Городи в ній. — 269. Села в ній. — 227.
Подесення, природно-іст. обл. у Черніг. з. в бас. сер. течії Десни; нині — ц. частина Брянської обл. РРФСР. — 209. Подесенські городи. — 268.
Подолля — див. Київ (Подолля).
Пожг, Пожонь, словацький г. в Угорському королівстві на л. бер. Дунаю; нині — м. Братіслава, стол. Словаччини і ц. Західнословацької обл. Чехословаччини. — 408.
Покінці, ятвяги, що жили в іст. обл. Покіне (Покіме), в Судовії, в бас. верх. Шешупе (л. пр. Німану); нині — пн.-сх. част. Сувалківського воє-ва, Польща. — 415.
Поле, безлісна тер. на Пд. Черніг. з. і Пн. Переясл. з. між лівобережжям Сейму, верхів’ям Остра, правобережжям сер. і верхн. течії Сули і правобережжям верх. Псла; нині — сх. межа Черніг. обл., ц. частина Сум. обл. і пд. част. Курської обл. РРФСР. — 204, 215, 216, 276, 277, 280, 332, 336.
Поле, куди прогнано печенігів; тер. між пониззям Дніпра і лівобережжям пониззя Бога (Бугу); нині — сх. частина Миколаївської обл., Дніпропетровська, Запорізька і Херсонська обл. — 39.
Поле печенізьке. — див. Печеніги.
Поле половецьке — див. Половці.
Поле, яким Іван Ростиславич (X) прибіг від Дунаю до Києва; поняття не піддається точному означенню. — 197.
Полиця, р., л. пр. Вісли; нині — Пилиця (Піліца). — 398.
Полісся, лісова сторона, природно-іст. обл. у Київ. з. та Черніг. з., переважно в бас. Прип’яті і нижн. та сер. течії Десни; нині — пд. частина Біл. та пн. частина Укр. — 391, 429.
Полкстінь, г. у Переясл. з. на п. бер. Удаю (п. пр. Сули); нині — г-ище біля с. Повстина Пирятинського р-ну Полт. обл. — 182.
Половці, половецька земля, поле, агаряни, вороги, земля невідома, іноплемінники, погані, супостати (земля і народ), тюркські кочові і напівосілі племена (кипчаки, кумани), що населяли степи між Волгою і Лівобережжям (частково — Правобережжям) сер. та нижн. течії Дніпра; нині — пд.-сх. області Укр. (Кримська, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Ворошиловградська), пн. частини Краснодарського та Ставропольського країв, Ростовська, Волгоградська, Бєлгородська і Воронезька обл. РРФСР. — 1, 10, 14, 46, 99, 100, 104 — 106, 121, 125, 131, 133 — 138, 140 — 143, 145, 146, 150, 151, 153 — 162, 164, 166, 167, 170, 172, 175, 177 — 179, 182, 183, 185, 188 — 193, 196, 198, 202, 203, 205 — 209, 214 — 217, 222 — 224, 226, 227, 233, 234, 240 — 243, 245 — 250, 254 — 258, 260 — 266, 268, 270, 273-277, 280 — 289, 292 — 294, 297, 298, 300 — 302, 304, 306, 307, 321, 322, 326 — 330, 332 — 344, 346, 349 — 354, 358, 360 — 362, 367 — 369, 372, 377 — 381, 384, 387, 390 — 392, 394, 400, 403, 405, 407, 409, 410, 458 — 461. Аєпичі, ординці з роду хана Аєпи, сина Гіргеня. — 277. Бурчевичі, ординці з роду хана Бурча (чи Бурчі; з літопису невідомий); жили, очевидно, між Лівобережжям сер. течії Дніпра і р. Вовчою (л. пр. Дніпра); нині — сх. частина Дніпропетровської обл. — 340, 352. Дикі половці, непідвладна Русі орда з різних родів і сімей; одні жили в бас. сер. течії Дону; нині — пн.-зх. частина Воронезької обл. РРФСР; інші — між верх. Росі і верх. Бога (Бугу); нині — пн. част. Вінн. обл. — 198, 205 — 209, 223, 224, 226, 240 — 243, 245 — 250, 254, 274, 275, 283, 284, 286, 297, 307, 326, 327, 329, 330, 332, 333, 358, 360 — 362. Лукоморські, ординці, що жили на Пн. від Понта (Чорного м.) і Меотиди (Азовського м.); нині — пд. частина Херсонської обл. — 352. Оперлюї, ординці з роду хана Оперлюя (з літопису невідомого), що жили на лівобережжі сер. течії Дону (Сіверського Дінця); нині — пд.-сх. частина Харків. обл. і пн. частина Донецької обл. — 254. Тарголови, ординці з роду хана Таргола (з літопису невідомого). — 340. Токсобичі, ординці з роду хана Токсоби (з літопису невідомого), що жили в межиріччі сер. течії Осколу і Дону (Великого Дону); нині — пд.-сх. частина Бєлгородської обл. і пд. частина Воронезької обл. РРФСР. — 208, 254. Улашевичі, ординці з роду хана Улаша (з літопису невідомого). — 340. Читійовичі, ординці з роду хана Читія (з літопису невідомого). — 459, 460. Половецька дорога, на Правобережжі і Лівобережжі Дніпра; маршрути точно не відомі. — 301, 304, 327.
Полона, р., п. пр. Чорногузки (л. пр. Стиру); нині — Полонка. — 228.
Полоний, г., у Київ. з. (Болоховська з.), на п. бер. Хомори; належав Десятинній церкві (див. Київ, Город Володимира); нині — м. Полонне (г-ище-замок), р. ц. Хмельн. обл. — 297, 301, 357, 361, 390, 424, 427. Монастир у Полоному, (хибно «въ полонинЂ»). — 424. Хоморський луг біля города. — 390. Села поблизу города. — 301.
Полота, р., п. пр. Зх. Двіни. — 3, 6.
Полоцьк, г., стол. Полоцьк. з. на п., потім на л. бер. устя Полоти; нині — м. Полоцьк (г-ище; г-ище-дит. на Верхньому Замку, посад на Нижньому Замку), р. ц. Вітебської обл. Біл. — 12, 18, 45, 48, 67, 85, 94, 103, 106, 130, 131, 155, 160, 161, 184 — 187, 193, 195, 268, 272, 278, 279, 284, 287, 309, 319, 325, 329, 332, 333, 359, 405, 425, 458, 459. Вулиця. — 130. Доми. — 130. Поруб. — 186. Церква Богородиці, стара; нині — не зб. — 272. Околиці. — 458. Полоцька волость, земля, область. — 45, 130, 272, 381, 459. Полочани, люди полоцькі. — 130, 184, 187, 190, 200, 251, 271, 272, 276, 284, 287, 329, 359, 425. Полоцькі князі. — 184, 185, 309, 329, 359.
Полочани (земля і народ), частина сх.-слов’янського племінного об’єднання кривичів, що жили в бас. Полоти; нині — пн. частина Вітебської обл. Біл. — 3, 6.
Полтовеськ, г. у Лядськ. з. (Мазовія) на п. бер. Нарева; нині — м. Пултуськ, ц. гміни Цєханувського воє-ва, Польща. — 431.
Поляни (земля і народ), польське плем’я, що населяло бас. Варти; нині — Познанське воє-во, Польща. — 2, 372.
Поляни, Полянська земля (земля і народ), сх.-слов’янський союз племен, що жили в сер. Подніпров’ї; центр — г. Київ; нині — пд. половина Київ., пн. частина Черк. і пн.-зх. частина Полт. обл. — 2 — 8, 10 — 12, 14, 16, 25.
Польща, поляки — див. Ляхи.
Поморяни (земля і народ), група зх.-слов’янських племен (предки кашубів), що населяли пд. узбережжя Варязького (Балтійського) м. між нижн. течією Вісли і Одри; нині — Гданське, Слупське, Кошалінське і Щецінське воє-ва, Польща. — 2, 172, 180, 185, 307, 385.
Пониззя, природно-іст. обл. у пд.-сх. частині Гал. з. в бас. сер. і нижн. течії Дністра; нині — пн. частина Чернів., пд. частина Терноп., пд. частина Хмельн., пд.-зх. частина Вінн. обл. і сх. частина Молдавії. — 383, 384, 386, 398.
Понт-море, Понтійське море, Руське море; нині — Чорне м. — 1, 3, 8, 11, 13, 17, 24 — 26, 63, 93, 101, 125, 154, 345, 379. Берег його. — 13, 93. Глибина його — 26.
Попаш, г. у Черніг. (Переясл.) з. на п. бер. Сули (за 7 км на Зх. від устя її л. пр. Попаді); нині — с. Засулля (два г-ища, три посел.) Недригайлівського р-ну Сум. обл. — 215.
Поросся, волость, природно-іст. обл. у Київ. з. в межиріччі Росі і Стугни; нині — пд. част. Київ. і пн. частина Черк. обл. — 46, 199, 232, 265, 309, 390, 449. Шість городів берендичів на Пороссі. — 321. Городи чорних клобуків на Пороссі. — 232. Порошани, поросся, жителі Поросся. — 199, 223, 225, 309.
Поротва, р., л. пр. Оки; нині — Протва. — 208. Верхів’я її. — 208. Устя її. — 208.
Посейм’я, природно-іст. обл. у Черніг. з. в бас. лівобережжя Сейму; нині — пн.-сх. частина Сум. обл., пд. частина Курської обл. РРФСР. — 188, 204, 215, 226, 340, 342, 459. Посеймські городи. — 340. Сеймичі. — 459.
Посулля, природно-іст. обл. у Переясл. з. обабіч Сули; нині — пн.-зх. частина Полт., пн.-сх. частина Черк. і пд.-сх. частина Сум. обл. — 182, 190.
Почайна — див. Київ (Подолля).
Привища, с. у Ятвязькій з., можливо, на одній із лівих приток Преголі (Красній?); нині — пд.-зх. част. Калінінградської обл. РРФСР; точне місцеположення не встановлене. — 414, 415. Ворота села. — 415. Доми в селі. — 415.
Предславине сільце — див. Київ (Либідська частина).
Прилук, г. у Київ. з. на л. бер. Десни (л. пр. Бога-Бугу); нині — с. Стара Прилука (г-ище, мабуть, під пізнішими укріпленнями — «буртами») Липовецького р-ну Вінн. обл. — 198.
Прилук, г. у Переясл. з. на п. бер. Удаю (п. пр. Сули); нині — м. Прилуки (г-ище), р. ц. Черніг. обл. — 131, 190, 459. Села (багато) поблизу Прилука, Пісочна і Переволоки. — 131.
Прип’ять, р., п. пр. Дніпра. — 1, 3, 162, 239, 271. Устя її. — 239.
Пронськ, г. у Ряз. з. (у Вятичах), ц. уд. кн-ства, на л. бер. Проні (п. пр. Оки), біля п. бер. устя Пралії; нині — смт Пронськ (г-ище-дит. на Покровській горі), р. ц. Ряз. обл. РРФСР. — 393.
Просна, р., л. пр. Варти (п. пр. Одри). — 385.
Протолчі, уроч. на п. бер. Дніпра, вище від р. Хортиці, о-вів Великого і Малого Дубових (на поч. XX ст. Пурисові о-ви) і нижче від Вільного порога (див. Дніпро, пороги), а також брід коло уроч.; за промірами 1784 р. найменша глибина 120 см; нині — затоплені водами, піднятими греблею Дніпрогесу. — 158, 350, 351, 379.
Прусси (земля і народ), група балтійських племен, споріднених з Литвою, що населяли пд. узб. Варязького (Балтійського) м. між нижн. течією Німану і нижн. течією Вісли; нині — Ельблонгське, Торунське, Ольштинське і Сувалківське (Сувалське) воє-ва, Польща і Калінінградська обл. РРФСР. — 1, 226, 227, 407, 429, 430, 433, 434.
Прут, р., л. пр. Дунаю. — 386, 387.
Псел, р., л. пр. Дніпра. — 166, 258.
Псина, р., л. пр. Одри. — 411. Гори лісисті на Пд. від ріки; нині — Судети. — 411.
Псков, г. у Новгор. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Великої (впадає в Чудське, чи Псковське оз.) біля л. бер. устя Пскови; нині — м. Псков (г-ище-дит. Кром), обл. ц. РРФСР. — 16, 35, 89, 187, 190, 324. Поруб, в’язниця. — 89, 100. Церква св. Трійці (Троїцький собор), кам’яна; нині — не зб. — 190. Поховання: Всеволод Мстиславич (IX). — 190. Псковичі, люди — 176, 190, 220, 273, 324. Соцькі. — 324.
Пулемецьке озеро, у Любомльському р-ні Волин. обл. — 400.
Пустиня — див. Аравійська пустиня.
Путивль, г. у Черніг. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Сейму біля л. бер. устя Путивльки; нині — м. Путивль (г-ище-дит. у ц. міста в уроч. Городок, міський парк), р. ц. Сум. обл. — 203 — 206, 211, 256, 276, 334, 336, 341, 370, 371. Стіни городські. — 205. Двір княжий, Святослава Ольговича (VIII). — 205. Бретяниці. — 205. Погреби. — 205. Скарбниці. — 205. Церква Вознесіння, на дворі; нині — не зб., розкопано фундамент. — 205. Острог. — 341. Путивльська волость. — 211, 256, 328, 341. Села в ній. — 341. Путь (пряма) від Путивля через Сівськ і Болдиж до Корачева. — 206. Путивльці. — 204, 379, 401. Путивльські князі. — 379.
Путь із Варягів у Греки, система річкових шляхів і волоків між Варязьким (Балтійським) м. і Понтом (Чорним м.) через Двіну (Західну), Волхов, Ловоть, Дніпро; див. ще Волок. — 3.
П’ятидні, городок у Волин. з. на л. бер. Луги (п. пр. Зх. Бугу); нині — г-ище біля с. П’ятиднів Володимир-Волинського р-ну Волин. обл. — 421.
Р
Рагузька земля, іст. обл. біля м. Рагузи (Дубровника) на сх. узб. Адріатичного м.; нині — пд. частина Хорватії, Югославія. — 408, 411.
Радимичі (земля і народ), сх.-слов’янський союз племен, що жили в бас. нижн. і сер. течії Сожу; нині — пд.-сх. частина Біл. — 7, 8, 14, 16, 51, 292.
Радомишль — див. Мичськ.
Радосинь — див. Київ (Лівобережжя).
Радощ, г. у Черніг. з. (Подесення) на п. бер. Судості (п. пр. Десни); нині — смт Погар (так перейменоване в XVI ст. після пожежі; г-ище Радогощ), р. ц. Брянської обл. РРФСР. — 264.
Рай, Едем, небесна обитель, бібл., міфол. (др.-євр. — «сад»), місце, де у вічному блаженстві перебувають душі праведників. — 53, 59, 76, 79, 80, 113, 318.
Рай, с. (?), городок, княжа резиденція, у Волин. з., мабуть, на п. бер. Стоходу (п. пр. Прип’яті); нині — ймовірно, с. Раймісто (посел.) Рожищенського р-ну Волин. обл.; за іншими міркуваннями — г. на л. бер. Прип’яті; нині — с. Яревище (г-ище в уроч. Городок) Старовижівського р-ну Волин. обл. — 438, 439. Подвір’я. — 438.
Рай, г. у Ятвязькій з. на пн. бер. оз. Лик; нині — м. Елк, ц. гміни Сувалківського воє-ва, Польща. — 413.
Рай — див. Київ (Лівобережжя).
Ракомо, с. у Новгор. з. (7 км на Пд. від Новгорода Великого) на Зх. пн. виступу бер. оз. Ільмень; нині — с. Старе Ракомо (сліди посел.) Новгородського р-ну Новгор. обл. РРФСР. — 81. Двір Ярославів, Ярослава Володимировича (V). — 81.
Ратмирова діброва, діброва у Черніг. з. на пд. Сх. від Виру; нині — залишки лісу на правобережжі верх. Сули між с. Тернами Недригайлівського р-ну і м. Ромнами Сум. обл. — 183.
Рахня, р., мабуть, л. пр. Снову; нині — мабуть, Ревна. — 204. Ліс біля неї. — 204.
Рига, г. у Латвії поблизу Ризької затоки Варязького (Балтійського) м. на п. бер. пониззя Зх. Двіни (Даугави) при впадінні в неї р. Рідзіні; нині — м. Рига, стол. Латвії. — 325, 409, 437. Божі слуги, вої ризькі. — 409. Німці лівонські у Ризі. — 409, 429, 437. Рижани. — 409.
Рильськ, г. у Черніг. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Сейму біля л. бер. устя Рила; нині — м. Рильськ (г-ище на Сіонській горі), р. ц. Курської обл. РРФСР. — 256, 336.
Рим, Римська земля, г., стол. Римської д-ви (пізніше — Папської обл.), первісно на л. бер. Тібру, що впадає в Тірренське м.; нині — м. Рим, стол. Італії. — 3, 4, 15, 20 — 22, 51, 52, 59, 64, 65, 75, 102, 169, 410, 418, 427. Церква, собор св. Петра; нині — зб. — 413. Римська імперія; див. ще Священна Римська імперія. Римляни, італійці, католики, християни, «німці» з Риму. — 1, 4, 52, 65, 67, 75, 135, 213, 316, 317.
Римів, г. у Переясл. з. на п. бер. Сули біля п. бер. устя Бурімки; нині — г-ище біля с. Великої Бурімки Чорнобаївського р-ну Черк. обл. — 341, 460. Дві городниці, частини городської стіни. — 341. Заборола. — 341. Римівське болото, біля Сули. — 341. Римовичі, городяни. — 351.
Рінокорура, г. на пд.-сх. узб. Внутрішнього (Середземного) м.; нині — м. Ель-Аріш, ц. мухафази (області) Сінай, Єгипет. — 1.
Рогачов, г. у Київ. з. (потім — у Черніг. кн-стві) на п. бер. Дніпра біля л. бер. устя Друті; нині — м. Рогачов (г-ище Замок королеви Бони на окраїні міста), р. ц. Гомельської обл. Біл. — 195, 329.
Рогнідине, с. у Смол. з. на л. бер. Тущі (п. пр. Габ’ї, п. пр. Десни); нині — с. Рогнєдино (очевидно, присілок Старе Рогнєдино), р. ц. Брянської обл. РРФСР. — 289.
Рогов (хибно) — див. Корачев.
Рогожина, г. у Гал. з. на п. бер. Дністра; нині — с. Рогізне Жидачівського р-ну Львів. обл. — 376.
Родень, Святославль, г. у Київ. з. на п. бер. Дніпра біля л. бер. устя Росі; нині — г-ище Княжа гора біля с. Пекарів Канівського р-ну Черк, обл. — 46, 47, 50, 109, 119, 173, 443, 459.
Родна, г. (с.?) в Угорськ. кор-стві на межі з Гал. з. на п. бер. верх. Великого Самоша (Сомешул-Маре, доплив Сомеша-Самоша, л. пр. Тиси, л. пр. Дунаю); тут, очевидно, була солярня (баня); нині — с. Родна, повіт Бистриця-Несеуд, Румунія. — 393.
Родос, грецький о. у пн.-сх. частині Егейського м.; нині — о. Родос, ном (округ) Додеканес, обл. Егейські о-ви, Греція. — 1, 125.
Родунія — див. Київ (Лівобережжя).
Рожмберк, г. у Чеській з. на п. бер. Влтави (л. пр. Лаби-Ельби); нині — с. Рожмберк Чесько-Крумльовського р-ну Південночеської обл. Чехословаччини. — 400.
Рожнє поле, поле у Гал. з. на л. бер. верх. Стиру; нині — поле біля с. Ражніва (Ражнів) Бродівського р-ну Львів. обл. — 153, 196, 392.
Ромен, г. у Переясл. з. на п. бер. Сули біля п. бер. устя Ромна; нині — м. Ромни (г-ище в уроч. Монастирище; знищене), р. ц. Сум. обл. — 461.
Ропеськ, г. у Черніг. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Ірпи (п. пр. Снову); нині — г-ище між с. Старий Ропськ і с. Новий Ропськ Климовського р-ну Брянської обл. РРФСР. — 275.
Ростиславова дорога, дорога, якою Ростислав Рюрикович (XI) ходив на половців від Торчського до Дніпрового лугу; див. Соляний шлях. — 350, 351.
Ростов Великий, г. у Рост.-Сузд. з., одна з трьох її столиць, на пн.-зх. бер. Ростов-озера; нині — м. Ростов (г-ище-дит. у Кремлі), р. ц. Ярославської обл. РРФСР. — 12, 18, 67, 78, 127, 130, 138, 144, 145, 178, 184, 188, 189, 219, 245, 270, 277, 279, 284, 319, 333, 458, 460 — 463. Церква Успіння Богородиці, соборна, велика; згоріла. — 279. Церкви; погоріли. — 279. Поле біля города. — 144. Ростовська волость, земля, область, див. ще Суздальська область. — 108, 144, 181, 188, 189, 299, 300, 319, 460. Села в ній, — 299. Ростовці, їх військо, сила. — 144 — 146, 190, 260, 270, 272, 277, 294, 303, 309, 318, 319, 323.
Ростов-озеро, оз. біля Ростова Великого; нині — оз. Неро. — 6.
Ростовець, г. у Київ. з. на л. бер. верх. Роставиці (л. пр. Росі); нині — два г-ища в уроч. Замчисько біля с. Білилівки Ружинського р-ну Житом. обл. — 106, 292, 321.
Росуха, г. у Черніг. з, (Подесення) на п. бер. Расухи (л. пр. Ваблі, п. пр. Судості, п. пр. Десни); нині — г-ище біля с. Южної Расухи Унечського р-ну Брянської обл. РРФСР. — 277.
Рось, р., п. пр. Дніпра. — 46, 87, 89, 138, 243, 275, 284, 286, 307, 343, 350, 351, 353, 354, 460, 461. Узбережжя її. — 354. Устя її. — 46. Городи по Росі. — 87.
Руда, р., л. пр. Остра; нині — Іржавець, Собницька Рудка. — 217.
Рудиця — див. Київ (Лівобережжя).
Русотина, г. у Переясл. з., очевидно, на п. бер. Трубежа; нині — мабуть, с. Русанів (г-ище) Броварського р-ну Київ. обл. — 210.
Русь, Руська земля; руси, русини, русичі, русь; погани, християни (земля і народ):
1. Племінна, потім державна назва сх. слов’ян, що жили в Середньому Подніпров’ї, та їх землі; на Пд. — до Росі і Тесменю; на пд. Сх. — до Сули і Сейму; на Пн. — до сер. течії Десни і устя Сожу; на Зх. — до сер. течії Тетерева і пониззя Прип’яті; нині — Київ. і Черніг. обл., пд.-сх. частина Житом., пн.-сх. частина Черк. і пн.-зх. частина Полт. обл. — 1, 6, 10, 11, 14 — 16, 19 — 21, 24, 25, 28 — 31, 37, 38, 42, 43, 46, 47, 51, 60, 63, 65, 70, 74, 82, 83, 85, 86, 93, 95, 100, 101, 103, 104, 106 — 108, 122, 124, 127, 128, 133 — 135, 137 — 139, 146, 150, 151, 153, 155, 157 — 160, 162, 166, 167, 169, 171, 174, 177, 178, 182, 190 — 193, 196, 198, 203, 208, 218 — 222, 234, 235, 239 — 241, 244, 247, 250 — 254, 257, 260, 261, 263 — 265, 273, 274, 277, 285, 287, 293, 294, 300 — 302, 308, 309, 312, 313, 316, 318, 319, 321 — 327, 329 — 335, 338 — 342, 344, 346, 347, 349 — 358, 362, 363, 367 — 369, 372, 374, 375, 379, 389, 392, 394, 395, 398, 403, 405, 418, 421.
2. Племінна, потім державна назва всіх східних слов’ян, що жили у Східній Європі; нині — пн. частина Укр., сх. частина Польщі, Біл., зх. частина Європейської частини РРФСР (до Ладозького і Онезького оз.). — 1 — 4, 6, 7, 11 — 22, 24 — 30, 36, 38, 39, 41 — 43, 45, 46, 48, 49, 51, 54, 62, 63, 66, 67, 71, 75 — 77, 80 — 84, 88, 95, 98, 106, 115, 127, 129, 135, 173 — 175, 181, 187, 192, 208, 218, 223, 224, 226, 229, 236, 243, 245, 268, 272, 274, 277, 283, 294, 300, 313, 322, 325, 326, 331, 355, 356, 369, 380 — 383, 386, 389, 392, 393, 398, 408, 409, 411, 412, 414, 416, 418, 431, 436, 437, 443, 454, 462, 463.
3. Державно-етнічна назва жителів Гал. і Волин. з.; нині — сх. (порубіжна) частина Польщі, пд. частина Гродненської та зх. частина Брестської обл. Біл.; Волин., Львів., Ів.-Франк., Терноп., Хмельн. і Чернів. обл. — 112, 374, 377 — 379, 382, 385, 386, 398, 401, 403, 405 — 407, 409, 410, 412, 414, 424, 427, 429 — 431, 433, 434, 436, 437, 439, 441.
Руське море — див. Понт-море.
Рут, Рот, Рут Великий, р., л. пр. Росі; нині — Протока. — 247, 248, 284. Вежі чорних клобуків по ній. — 284.
Рутець Малий, р., п. пр. Рута; нині — Рутець. — 247. Верхів’я його — 247. Грязина коло нього. — 247.
Рша, г. у Смол. з. (Полоцьк. з.) на п. бер. Дніпра біля л. бер. устя Рші; нині — м. Орша (г-ище-дит. Замкова гора), р. ц. Вітебської обл. Біл. — 175.
Рша, р., пр. Дніпра; нині — Оршиця. — 104.
Ручай — див. Київ (Подолля).
Рязань, г. у Муромо-Ряз. з., одна з двох столиць її (або столиця Ряз. з.), на п. бер. Оки між л. бер. ручая Серебрянки і п. бер. ручая Чорної річки; нині — г-ище, вали, рови біля с. Старої Рязані Спаського р-ну (навпроти м. Спаська) Ряз. обл. РРФСР. — 140, 146, 198, 204, 207, 210, 211, 217, 254, 282, 288, 292, 305, 307, 318, 321, 322, 326, 328, 354, 358, 359, 365, 393, 423, 462. Рязанська волость, земля. — 327, 393. Рязанці — 146, 254, 309, 319, 323. Рязанські князі. — 217, 255, 256, 267, 303, 318, 327, 328, 354, 358, 359, 361, 393.
С
Садове, с. (укріплене?) у Волин. з. на л. бер. Чорногузки (л. пр. Стиру); нині — г-ище і посел. в уроч. Гориська біля с. Горзвина Садівської с-ради Луцького р-ну Волин. обл. — 439.
Саків, г. у Переясл. з. на л. бер. заплави Дніпра (рукава Млинка); нині — с. Проців, до якого адміністративно увійшло с. Сальків (посел., сліди) Бориспільського р-ну Київ. обл.; за іншими міркуваннями — г. на л. бер. верх. Карані; нині с. Старе (г-ище) того ж р-ну. — 138, 155, 156, 231. Засаківці. — 138.
Сальниця, р., очевидно, п. пр. Попільнушки, п. пр. Попільної, л. пр. Бритаю, п. пр. Береки, п. пр. Дону (Сіверського Дінця); нині — Солона. — 167, 461.
Салшиця, р., п. пр. Дону (Сіверського Дінця); нині — не існує; протікала в петлі Сіверського Дінця біля нинішнього м. Ізюма, р. ц. Харків. обл. — 336.
Самара, Снопорід, р., л. пр. Дніпра; нині — Самара. — 257, 293, 294.
Самарія, іст. обл. у пн. Палестині між сх. узб. Внутрішнього (Середземного) м. і сер. та нижн. течією Йордану; нині — мухафаза (область) Наблус, Йорданія (з 1967 р. окупована Ізраїлем); стол. Ізраїлю, Ізраїльського царства; тепер — рути в н. п. Себастія, 11 км на пн. Зх. від м. Наблуса. — 56.
Самоїдь (земля і народ), група угро-фінських племен (предків нинішніх ненців, енців, нганасанів та селькупів), що жили на крайній Пн. Східної Європи та Азії; нині — пн. частина Архангельської обл. і Ненецький, Ямало-Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненецький) автономні округи РРФСР. — 143, 173, 175.
Санок, г. у Гал. з. на л. бер. Сяну; нині — м. Санок, ц. гміни Кросненського воє-ва, Польща. — 234, 369, 388.
Сапогинь, г. у Київ. з. у верх. Ставів, чи Клецьки (л. пр. Случі); нині — г-ище біля с. Сапожина Корецького р-ну Ровен. обл. — 249.
Сарай-Бату, Старий Сарай, г., стол. Золотої Орди на л. бер. Ахтуби (л. рукава Волги); нині — с. Селітрене (руїни города) Харабалинського р-ну Астраханської обл. РРФСР. — 395.
Сарацини, бібл. (арабське шаракіїн — східні люди), нащадки Сариної рабині Агарі та Ізмаїла, стародавня назва арабських та інших народів, що сповідували іслам, мусульмани; в літопису ними ще названі печеніги, половці, торки і торкмени; див. ще Агаряни, Ізмаільтяни. — 103, 142, 176, 177, 344.
Сардінія, о. у Внутрішньому (Середземному) м.; нині — о. Сардінія, обл. Сардінія, Італія. — 1.
Сарматія (земля і народ), група кочових іраномовних племен, що прийшли з приволзьких та приуральських степів і розселилися на Пн. і Сх. Причорномор’я (після скіфів); нині — Пд. України, Кубань, частина пн. Кавказу. — 1.
Свеї, шведи (земля і народ), скандінавська (пн.-германська) народність, що жила у сх. частині Скандінавського п-ова; нині — Швеція. — 1, 12, 89, 179.
Свинковичі, с. у Черніг. з. на п. бер. Десни біля п. бер. устя Свині; нині — посел. між с. Улянівкою (кол. Свинь?) і Киселівкою Черніг. р-ну Черніг. обл. — 277.
Свинухи, с. у Волин. з. на л. бер. верх. Свинорийки (л. пр. Луги-Свинорийки, п. пр. Луги, п. пр. Зх. Бугу); нині — с. Привітне (до 1964 р. — Свинюхи) Локачинського р-ну Волин. обл. — 269.
Свинь, р., п. пр. Десни; нині — Свинка, Замглай; див. Канина. — 254, 255, 270, 320.
Свірилеськ, г. у Черніг. з. (у Вятичах), мабуть, на л. бер. (неподалік устя) Сєверки (л. пр. Москви); нині — можливо, г-ище коло с. Мячково Коломенського р-ну Московської обл. РРФСР. — 321.
Свіслоч, г. у Полоцьк. з. на п. бер. Березини (п. пр. Дніпра) коло л. бер. устя Свіслочі; нині — с. Свіслоч (г-ище) Осиповицького р-ну Могильовської обл. Біл. — 414.