Попередня     Головна     Наступна





ПРИМІТКИ «НАТУРФІЛОСОФІЯ, АБО ФІЗИКА»



КНИЖКА ДРУГА


 1 Оріген — див. примітку 124 до кн. І «Риторики».

 2 Константинопольський собор — відбувся в 381 р. (II Вселенський). Собор був скликаний для того, щоб осудити численні «єресі», які існували в той час.

 3 Альфонс X (1221 — 1.284) — король Леонії і Кастілії, відомий астроном і філософ. Написав ряд творів, сприяв розвиткові наук. Відомий рядом астрономічних відкрить і значними поправками до вчення Птолемея.

 4 Фенікс. — легендарний птах, який через кожні 500 років прилітав з Аравії в Єгипет. Там, в Геліополі, Фенікс хоронив свого батька (спалював його в яйці з аравійської смоли). За іншими переказами, Фенікс, доживши до 500, 1461 або 7006 років, опалював сам себе і нараджувався з попелу знову, молодий і оновлений.

 5 Лузитанія — область в Португалії. Історики минулого дуже часто ототожнювали Португалію з Лузитанією, хоча їх межі не збігаються.

 6 Діодор Сіцілійський — грецький історик, сучасник Цезаря і Августа. Написав історію всіх країн і народів в 40 книжках.

 7 Іриней (Ліонський) (приблизно 130 — 202) — один з отців церкви.

 8 Климентій — див. примітку 25 до кн. І част. 2 «Натурфілософії».

 9 Метродор з Лампсака (приблизно 330 — 278 рр. до н. е.) — старогрецький філософ, учень і товариш Епікура.

 10 Галілей Галілео (1564 — 1642) — видатний італійський фізик, астроном і філософ доби Відродження, один із засновників сучасного природознавства. Обгрунтував і розвинув геліоцентричне вчення Коперніка. Ймовірно, що з працями Галілея Прокопович познайомився під час перебування в \536\ Італії. В «Натурфілософії» він посилається на знаменитий «Діалог» Галілея, що до нього не робив жоден професор академії. В його бібліотеці були праці не лише Галілея, але й Регіомонтана і Пурбаха, останні мали важливе значення для створення геліоцентричного вчення Коперніком.

 11 Фаворин (85 — 143) — римський ритор -і філософ-еклектик, автор численних творів, серед них і своєрідної історико-філософської енциклопедії «Змішана історія». На твори Фаворина посилається Гелій Авл (II ст.) — римський письменник, автор «Аттичних ночей», в яких викладені дані про багатьох маловідомих античних філософів, вчених, письменників.

 12 Медічі (Козімо Старий, 1399 — 1464) — один з представників знаменитої флорентійської родини, що поселилася у Флоренції. Флоренція зобов’язана йому багатьма будівлями, його палац став першим великим гуманістичним центром у Флоренції, де особливу шану віддавали поетам, вченим, письменникам. На запрошення тосканського герцога Козімо II Медічі Галілей переїхав до Флоренції, де був признаний придворним філософом і першим математиком університету.

 13 Шайнер (Schinerus) — можливо, Христофор Шайнер (1575 — 1650), німецький математик і астроном.

 14 Сальвіаті — флорентієць, слухач лекцій Галілея в Падуанському університеті, згодом — друг, увіковічений ним в його творах як один із співбесідників, що передає думки самого автора. Прокопович згадує про Сальвіаті саме як про персонаж «Діалогу» Галілея.

 16 Левка — міра довжини, що дорівнює одній польській або п’яти італійським милям, тобто близько 4752,6 м.










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.