Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна





17. «Уже дьскы безъ кнЂса в моемъ теремЂ златовръсЂмъ»





У наведеній фразі «Слова» неясним є слово кнЂсъ (род. кнЂса), відсутнє в інших давньоруських пам’ятках. Переважна більшість дослідників розглядає його як будівельний термін. Одні з них вважають, що кнЂсъ — назва верхньої перекладки на даху, де сходяться крокви (назва гребеня, коника), пор. рос. князёк «гребінь, коник» (перші видавці «Слова», Я. О. Пожарський, М. О. Максимович, Я.Малашев, П. П. В’яземський, А. В. Лонгінов, C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, І. О. Новиков, Д. С. Лихачов, М. П. Алексєєв, І. П. Єрьомін, Р. О. Якобсон, В. П. Адріанова-Перетц, О. К. Югов, О. В. Творогов, М. О. Мещерський, Л. О. Дмитрієв), інші вбачають у цьому слові назву сволока, на який кладуться дошки стелі (М. Ф. Грамматін, Д. М. Дубенський, М. О. Максимович — 1859, О. М. Огоновський, О. О. Потебня, О. О. Партицький, М. К. Грунський, В. І. Стеллецький). На думку Л. Є. Махновця, кнЂсь означає «стовп» (на цьому стовпі, що стояв посередині терема, лежали балки, на яких кріпилися дошки), на думку Д. І. Прозоровського, — «верх над дверима».

Окремі дослідники думають, що кнЂсъ не має стосунку до будівництва (Д. Д. Мальсагов, П. Я. Черних). Д. Д. Мальсагов роглядає кнЂсъ як слово єврейсько-хазарського походження і встановлює для нього значення «молитовні збори» (зі значенням «церква» це слово збереглося в мові бухарських євреїв). Аналізовану фразу він перекладає: «уже дошки без церкви в моєму теремі золотоверхому» і пояснює, що з домової церкви, яка знаходилася в князівських хоромах, зникли всі атрибути церкви: ікони, хрести, вівтар, престол тощо, тобто зникла сама церква, а замість неї залишилися лише дошки. П. Я. Черних зазначає, що слово дьскы в давньоруській мові мало значення не тільки «дошки», але й «блюдо», «стіл», а тому кнЂсъ може бути грецизмом, пор. гр. κνι̃σα «жирна їжа». Аналізовану фразу він перекладає: «уже стіл (або: столи) стоїть (або: стоять) без жирних страв у моєму теремі золотоверхому» або «уже вечеря без книса в моєму теремі золотоверхому».

Як і переважна більшість дослідників, ми вважаємо слово кнЂсъ будівельним терміном. Проте в контексті терема — споруди круглої кнЂсъ ніяк не може означати гребінь на даху, тому що гребінь властивий чотирикутним спорудам з двосхилим дахом 69. До того ж у «Слові» чітко вказано, що кнЂсъ знаходився всередині терема («уже дьскы безъ кнЂса в моемъ теремЂ златовръсЂмъ»), а не зверху на теремі, як повинно було б бути, коли б слово кнЂсъ означало гребінь на даху. Тому найпоширеніше пояснення цього слова (кньсь — «гребінь, коник на даху») слід відхилити.

Та якою б надійною не здавалася реконструкція значення слова кнЂсъ, вона все ж залишатиметься лише припущенням, якщо значення не буде обґрунтоване етимологією цього слова. Є. В. Барсов розглядає кнЂсъ як видозміну слова князь і припускає, що безъ кнЂса з’явилося з-під пера переписувачів замість безъ кнЂза. Л. А. Булаховський наводить аналогію відношенню кнЂсъ — князь у німецькій мові: First «коник на даху» — Fürst «князь». Разом з тим Л. А. Булаховський зближує кнЂсъ з лтс. knēze «півнячий гребінь», з чим не погоджується М.Фасмер. На думку О. Г. Преображенського і М.Фасмера, рос. князёк «гребінь, коник на даху» виникло з друс. кнЂсъ «т.с.» під впливом князь 70. Походження самого кнЂсъ при цьому залишається неясним. О. І. Соболевський пов’язує друс. кнЂсъ (наводить з ъ після ккънЂсъ) «коник на даху» з рос. діал. кнея́ «гай, лісок, оточений полями; густий чагарник» 71.

Ми вважаємо, що кнЂса у «Слові» є неправильним прочитанням слова кныса, форми родового відмінка однини від кнысъ, успадкованого з праслов’янської мови. Псл. *kъnysъ утворено від *kъnъ «стовбур, колода» (пор. п. ст. kień, род. knia «пень, колода») за допомогою суфікса -уsъ, який являє собою синонімічний варіант експресивного суфікса -ухъ. Первісне значення псл. *kъnysъ — «стовбур дерева (без гілок)». Це слово добре збереглося в польській мові: п. діал. knys (род. knysa) «товста палиця», knis (род. knisa) «товстий кусок соснового дерева, викопаний з коренем, придатний для палі». Сюди ми схильні віднести також п. klys «дерево зі зламаною верхівкою», яке сприймаємо як видозміну knys (можливо, під впливом діал. klyszawy «каліка»). Слід зазначити, що наведена етимологія близька до етимології О. І. Соболевського, який слово кънЂсъ пов’язує з кънея (псл. *kъneja / *kъněja — безперечне утворення від *kъnъ «стовбур, колода» 72).



69 Махновець Л. Про автора «Слова о полку Ігоревім». — К., 1989. — C. 169 — 170.

70 Преображенский А. Г. Этимологический словарь русского языка: В 2-х т. — М., 1959. — Т. 1. — С. 324; Фасмер М. Зазнач. праця. — Т. 2. — С. 265.

71 Соболевский А. Из истории русского словарного материала: По поводу новых выпусков этимол. словарей Э. Бернекера и А. Г. Преображенского // Рус. филол. вести. — 1913. — Т. 70. №3. — С. 81.

72 Этимологический словарь славянских языков / Под ред. О. Н. Трубачева. — М., 1987. — Вып. 13. — С. 199; Фасмер М. Зазнач. праця. — Т. 2. — С. 262.



Пропонуючи таку етимологію слова кнысъ (кнЂсъ), ми виходимо з того, що первісно при будівництві терема (а тоді тереми будували тільки з дерева) в землю закопували стовбур дерева (можливо, навіть з коренем), який мав стояти посередині терема. Цей елемент терема мав назву кънысъ, як і стовбур дерева. Згодом «книс» почали мурувати з каменю, але назва цього елемента терема залишилася старою. Звичайно, у золотоверхому теремі Святослава, який відзначався великими розмірами, «книс» був мурованим. Він являв собою стовп (посередині терема), на якому лежали балки з дошками 73. Отже, реконструюючи значення слова кнЂсъ (кнысъ), ми прийшли до того самого висновку, до якого прийшов Л. Є. Махновець (див. вище), але Л. Є. Махновець виходив при цьому з архітектури терема, а ми — з етимології слова.

Наше пояснення слова кнЂсъ передбачає кон’єктуру: заміну Ђ на ы. Написання цих літер у рукописах кінця XV — початку XVI ст. було дуже близьким: місце петлі в обох літерах збігалося, на кінцях перекладки півуставної літери Ђ писалися дві палички, спущені вниз 74, подібні дві палички мали місце і в літері ы. Тому не дивно, що перші видавці «Слова» іноді плутали ці літери (Ђ і ы) 75: а князю сла†(замість а князю славы), тяжко ти головы (замість тяжко ти головЂ).

Ми повністю погоджуємося з Л. Є. Махновцем, що символічне значення «книса» (точніше, його відсутності) у сні Святослава полягає в тому, що князі перестали бути опорою Святославу 76, пор.: «Нъ се зло: княже ми непособіе». Уживши старе слово кнысъ, співзвучне з князь, автор «Слова» цим самим свідомо підказав суть символіки розглянутої частини сну: Святославів терем без книса — Святослав без підтримки князів.

Отже, пропонується такий текст аналізованої фрази: «Уже дьскы безъ кныса в моемъ теремЂ златовръсЂмъ». Переклад: «Уже дошки без стовпа в моєму теремі золотоверхому».



73 Махновець Л. Зазнач. праця. — С. 170-171.

74 Щепкин В. Н. Учебник русской палеографии. — М., 1918. — С. 118.

75 Слово о полку Игореве / Изд. для учащихся Николаем Тихонравовым, проф. Моск. ун-та. — 2-е изд., испр. — М., 1868. — С. V.

76 Махновець Л. Зазнач. праця. — С. 171.














Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.