Попередня       Головна       Наступна

ЮРІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

УНІВЕРСАЛ ДО КАНЕВА ТА КАНІВСЬКИХ ЖИТЕЛІВ

від 23 серпня 1678 року

Милістю божою Георгій Гедеон Венжик Хмельницький ¹, князь малоросійської України, вождь Запорозького війська.

Звіщаємо і до відома подаємо цим нашим універсалом, кому про те відати належить, тобто пану полковнику канівському, панам сотникам, осавулам, отаману, війту, бурмістру, і всім начальникам, і меншим, що належать до того ж полку по містах, містечках і селах.

Козакам і черні бажаємо доброго здоров’я і щасливого поводження від Господа Бога на довгі літа заживати, як самим нам.

Коли після виходу нашого із численними нашими військами найяснішого і непереможного, султанової величності, ще минулого року, прийняли ми під оборону нашу і дбали міцно, щоб ваша милість до розору не прийшли, то кріпко умовлялися ми, що, за захистом того ж найяснішого, султанової величності, і ханської величності кримського, і за нашим, пробули ви у доброму здоров’ї і при маєтностях своїх нашою силою та милістю вітцівською, бо як отчич приклав я дбання, так і тепер поновлюю, і цим нашим універсалом уродженого нашого пана Івана Яненченка Хмельницького ² для навернення під нашу владу вашого полку відпустили ми з частиною татар, приймаючи вашу милість під оборону нашу, не під таку, як ви були під московською і яку пізнали ви, ваші милості, як вона любу нашу Вітчизну до пагуби привела. Наостанок і теперішнього року прийшовши начебто на поміч до Чигирина зі своїми московськими силами, князь Ромодановський із задніпрським гетьманом ³ не стримав сил найяснішого, султанової величності, і хана кримського і дав випалити вогнем до основи місто Чигирин, і багато душ незчисленних християнських погубили, а самі, назад із соромом відходячи до Дніпра, з табором безліч людей: і козаків, і москви погубили і під меча й у полон віддали. Бога ради, по-батьківському наказую вашій милості, щоб наша сторона не була до основи розорена, до нас прихиляйтеся, оскільки маєте час, просіть помочі у вельможного візира, оскільки сам особою своєю пробуває, і з нашою милістю не повабитеся до християнського кровопролиття і розорення міст та Божих церков через холодний московський захист, якого не бачачи, ваша милість до нас із дружбою та з послухом своїм відзивайтеся і знатних людей присилайте, а захочете, то й самі до нас приїжджайте. А коли ваша милість явитеся до нас, сприйнявши наказа, то в доброму здоров’ї повернетеся. А коли нас не послухаєте і коли прийдете до розору й пагуби, потім, ваші милості, не жалійте й ні на кого не нарікайте, що вчасно вас не звідомили ⁴. По цьому нашу милість пересилаючи, Господу Богу на збереження передаємо.

Із табору під Ірклієвом, серпня, 23 дня, 1678 року

Георгій Гедеон Венжик Хмельницький, князь

ПРИМІТКИ

Подібні листи Ю. Хмельницький розсилав і в інші міста, зокрема 30 серпня — до Черкас. Перекладено з російського списку за виданням: Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским. — Ч. І. — М., 1858. — С. 276-277.

 ¹ Гедеоном Юрій став у чернецтві, а прикладка Венжик свідчить, що Хмельницькі виводили себе від давнього, із XVI ст., козацького ватажка Венжика Хмельницького.

 ² Іван Яненченко (Янченко, Яненко) був корсунським полковником.

 ³ І. Самойловичем.

 ⁴ Канівчани застороги не послухали й не піддалися; 4 вересня 1678 року місто було здобуте і знищене. Міста ж, які піддалися, збереглися.

Попередня       Головна       Наступна