Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія

3.5. ІЗЯСЛАВИЧІ. ТУРОВО-ПІНСЬКІ КНЯЗІ. ЧЕТВЕРТИНСЬКІ. СОКОЛЬСЬКІ

Для цієї гілки через брак джерел період XIII — першої половини XIV ст. реконструйований на підставі ряду гіпотез, збудованих на поодиноких згадках в джерелах у зіставленні з практикою успадкування престолів.

Таблиця 5

РЮРИКОВИЧІ. ІЗЯСЛАВИЧІ

VI

1. ІЗЯСЛАВ-ДМИТРО ЯРОСЛАВИЧ († 1076)

Див. табл. 4 поз.4

VII

2. МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ († 1069) ...................................................................... 1

Бастард, адаптований батьком. Помер 1069 р. (1467, с.68). Князь новгородський (1065-1067 рр.) і полоцький (1067-1069 рр.). Його раптова смерть, можливо, наступила через отруєння.

3. ЯРОПОЛК-ГАВРИЇЛ-ПЕТРО ІЗЯСЛАВИЧ (* до 1050 † 22.11.1086) ...................................................................... 1

Народився до 1050 р. Помер 22.11.1086 р., поранений дружинником Нерадцем, можливо, підісланим перемишльським князем Рюриком Ростиславичем (111, стб.248). Тіло було привезено у Київ і 5.12.1086 р. поховано у патрональній церкві св. Петра в монастирі св. Дмитрія Солунського, закладеного його батьком, в присутності київського князя Всеволода Ярославича з синами та митрополита Іоанна II Продрома (776, с.248). Князь полоцький (1071 р.), вишгородський (1077-1078 рр.), турівський і волинський (1078-1086 рр.).

Перебуваючи з батьком у вигнанні, знайшли притулок у сербо-лужицького маркграфа Дедо фон Веттіна (1046-1075 рр.). Другим шлюбом у 1069 р. маркграф одружився з Аделаїдою, Дочкою Ламберта III, графа Лованіум, вдовою за маркграфам Отто фон Орламюнде, який тримав Мейсенську марку у 1062-1067 рр. Від першого шлюбу в Аделаїди було три доньки. Старша з них Кунегунда бл. 1075 р. була видана за Ярополка Ізяславича. Цей шлюб зафіксований в ілюстраціях до відомого Трірського псалтиря, котрий був виготовлений для матері Ярополка — Гертруди-Олісави. Можливо, під впливом матері та дружини Кунегунди-Ірини Ярополк погодився в обмін на підтримку папи Григорія VII перейти в католицьку віру. Склавши васальну присягу престолу св.Петра, Ярополк-Петро [католицьке хрестильне ім'я] та його дружина Кунегунда-Ірина були короновані як король і королеваа Русі dono sancti Petri. Про це була видана спеціальна булла папа від 17.04.1075 р. На одній з мініатюр Трірського псалтиря зображено як Ярополк з Кунегундою простягують руки до апостола, а Гертруда цілує ногу св. Петра. На другій -Ярополк та Кунегунда вінчаються на королівство в присутності св.Петра самим Ісусом (842; 1713, c. 142-164; 1331, с.84-87). Повернувшись на Русь, вони не ризикнули обнародувати цей акт.

По смерті мужа Кунегунда-Ірина з юною дочкою виїхала у Саксонію. Там вона ще двічі виходила заміж. Другим її мужем був граф Куно фон Бейхлінген, який помер в 1103 р., третім (з 1110 р.) — Віпрехт фон Гройтзш († 22.05.1124). Кунегунда-Ірина востаннє згадується 20.11.1117 р. (377).

4. ЄВДОКІЯ-ІЗЯСЛАВНА († 1089) ...................................................................... 1

У 1088 р. Мєшко, син Болеслава II Сміливого, одружився з руською княжною. Галл Анонім не знав її імені (46, с.60; 276, 1.1, р.423). За Длугошем, це була Євдокія, сестра князя київського Святополка Ізяславича. Разом з мужем у 1089 р. Євдокія була отруєна агентами короля Владислава-Германа та його сина Збігнєва (232, ks.3-4, s.237). М.Карамзін вважав Євдокію дочкою Всеволода Ярославича. Слідом за ним узяв під сумнів повідомлення Длугоша і О. Бальзер (1739, s.113). Аргументація обох непереконлива, її відкинув М. Баумгартен (1750, р.11-12).

5. СВЯТОПОЛК-МИХАЙЛОІЗЯСЛАВИЧ (* 8.11.1050 † 16.04.1113).

Народився 8.11.1050 р. (1467, с.79). Помер 16.04.1113 р. (776, с.269).

Князь полоцький (1070-1071 рр.), новгородський (1078-1088 рр.), турівський (1088-1093 рр.) і київський (24.04.1093 -16.04.1113).

«Сей великий князь був зростом високий, сухий, волосся чорняве і пряме, борода довга, зір гострий. Читач був книг і вельми пам'ятний, їв мало через слабкість здоров'я, і пив рідко, тільки для того, щоб догодити іншим. До війни не був охочий і хоча на когось осердився, але скоро і забув. При цьому вельми сребролюбивий був і скупий...» (1467, с.98). До заслуг цього князя, крім успішних походів проти половців слід занести проведення Любецького (1097 р.) та Витичівського (1100 р.) снемів, які стишили міжкнязівські протиріччя.

У Святополка було три дружини. Мати найстаршого сина спочатку була наложницею. Вона померла бл. 1094 р. У 1094 р. князь одружився з дочкою половецького хана Тугоркана. Половчанка померла бл. 1103 р. У 1104 р. Святополк Ізяславич одружився втретє з візантійською принцесою Іриною-Варварою Комнен (1750, p. 11).

VIII

6. РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ († 1.10.1093) ...................................................................... 2

Помер 1.10.1093 р. (110, с.96).

7. АНАСТАСІЯ ЯРОПОЛКІВНА (* 1074 † 8.01.1159) ...................................................................... 3

Народилася 1074 р. Померла 8.01.1159 р. Була видана за мінського князя Гліба Всеславича, який помер 13.09.1119 р. (1750, р.12).

8. ЯРОСЛАВ ЯРОПОЛКОВИЧ († 11.08. чи 20.12.1102) ...................................................................... 3

Помер 11.08.1102 чи 20.12.1102 р. у київській в'язниці (1467, с. 122). За В.Татищевим, був луцьким князем з 1079 р. Можливо, що після Любецького снему змушений був уступити свої володіння Давиду Ігоревичу. Не отримавши ніяких володінь, пробував утриматися в Бересті (1101, 1102 рр.).

9. NN ЯРОПОЛКІВНА (* бл.1076 † п.1087) ...................................................................... 3

Народилася бл. 1076 р. Померла після 1091 р. Разом з матір'ю після загибелі батька виїхала у

Саксонію. Після 1087 р. була видана за тюрінгського князя Гюнтера, засновника династії Шварцбургів.

Від цього шлюбу народився граф Сіццо (500, с.39).

10. ВЯЧЕСЛАВ ЯРОПОЛКОВИЧ († 13.12.1104 чи 16.12.1105) ...................................................................... 3

Помер 13.12.1104 р. (111, стб.230) чи 16.12.1105 р. (1467, с.125), або, навіть, у 1110 р. (120, с. 136). У 1103 р. в поході на половців очолював власну дружину. За О.Раповим мав уділ на Волині (1332, с.87). З цим важко погодитися. Святополк Ізяславич закріпив Волинь за сином Ярославом і слідкував, щоби цей уділ не перейшов у інші руки. Він нещадно розправився з старшим братом Вячеслава за спробу утворити уділ у Бересті. Син Давида Ігоревича теж мусив служити волинському князеві, а не успадкував Дорогобузьке князівство. Найбільш ймовірно, що ще у 1097 р. за рішенням Любецького снему Ярослав отримав Турів або уділ в Турівській землі. Там пізніше мали уділи його племінники.

11. МСТИСЛАВ СВЯТОПОЛКОВИЧ († 12.06.1099) ...................................................................... 5

Син Святополка від наложниці. Загинув 12.06.1099 р. при обороні Володимира від війська Давида Ігоревича (111, стб.240). Князь волинський (1097-1099 рр.).

12. ЯРОСЛАВ-ІВАН СВЯТОПОЛКОВИЧ († 05.1123) ...................................................................... 5

Загинув у травні 1123 р. при облозі Володимира. Князь волинський (1100-1118 рр.). У 1091 р. одружився з дочкою угорського короля Ласло І. Після 1106 р., по смерті першої дружини, взяв дочку польського короля Владислава-Германа. Вона народилася після 1088 р., а померла невдовзі після 12.05.1112. Третій шлюб було укладено 29.06.1112 р. з дочкою Мстислава Володимировича. У 1117-1118 рр. цей шлюб розпався (374).

13. АННА СВЯТОПОЛКІВНА († після 1136) ...................................................................... 5

Померла після 1136 р. Була видана за Святослава Давидовича, спадкоємця чернігівського князя, якому Святополк передав половину Волині з Луцьком. У 1107 р. Святослав Давидович став ченцем Києво-Печерського монастиря і Пізніше був канонізований як св.Микола Святоша.

14. ЗБИСЛАВА СВЯТОПОЛКІВНА († 1113) ...................................................................... 5

Померла у 1113 р. У 1103 р. була видана за польського короля Болеслава III Кривоустого. Оскільки обоє були в близьких родиних зв'язках, то краківському єпископу довелося просити дозвіл на шлюб у папи Пасхалія II, мотивуючи «необхідність шлюбу для Вітчизни». По смерті Збислави, Болеслав III одружився вдруге із Саломеєю, дочкою графа Генріха фон Берга. Вона народилася у 1101 р. і померла 27.07.1144 р. Польський король помер 28.10.1138 р. Від шлюбу із Збиславою Святополківною у нього був син Владислав (* 1105 † 30.05.1159), який займав краківський і сілезький престоли у 1138-1146 рр.; незнаний з імені син ( * 1107/8 † після 1109), який помер немовлям, та незнана з імені донька (* бл. 1111), яка у 1124 р. була видана за муромського князя Всеволода Давидовича (1739, s.120-121).

15. ПРЕДСЛАВА СВЯТОПОЛКІВНА († після 1104) ...................................................................... 5

У 1104 р. була видана за герцога Алмоша, брата угорського короля Калмана Книжника. Алмош помер бл. 1129 р. їх син Бела II зайняв угорський престол у 1131 р. (2099, 2511).

16. БРЯЧИСЛАВ СВЯТОПОЛКОВИЧ (* 1104 † 28.03.1123) ...................................................................... 5

Старший з синів Варвари Комнен. Народився 1104 р. Помер у 28.03.1123 р. (111, стб.293; 118,

с.26). На нашу думку згідно права успадкування бл. 1110 р. отримав Турівське князівство, а не уділ у Турівській землі, як вважав О.Рапов (1332, с.89).

17. ІЗЯСЛАВ СВЯТОПОЛКОВИЧ († 23.12.1123) ...................................................................... 5

Помер 23.12.1123 р. (111, стб.299; 118, с.28). Мав уділ у Турівській землі (1332, с.89), можливо з центром у Клеческу, а по смерті брата Брячислава успадкував Турів.

18. МАРІЯ СВЯТОПОЛКІВНА [?] ...................................................................... 5

M. Баумгартен вважав, що наймолодша дочка Святополка Ізяславича — Марія була видана за польського комеса Петра Властовича, відомого діяча першої половини XII ст. (1750,р.П). Ми приймаємо версію В.Пашуто, за якою Петро Властович одружився з Марією Олегівною, дочкою сіверського князя Олега Святославича (1249, c. 152).

IX

19. ЮРІЙ ЯРОСЛАВИЧ († після 1102) ...................................................................... 8

Згаданий під 1102 р. (1467, с. 123).

20. ВЯЧЕСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ († після 1127) ...................................................................... 8

У 1127 р. згаданий як князь клечеський (111, стб.297). Напевно, отримав цей уділ у 1123 р., коли Ізяслав Святополкович перейшов у Турів.

21. ЮРІЙ ЯРОСЛАВИЧ († після 1166/до 1168) ...................................................................... 12

Народився до 1112 р. (був сином Ярослава від другої дружини, дочки польського короля Владислава-Германа) (1750, р.11-12). Востаннє згаданий у 1166 р. (118, с.79). Мав уділ у Турівській землі, напевно з центром у Пінську (бл.1142-1148, 1154-1157 рр.), бо у 1157 р. титулувався князем турівським і пінським (112, стб.491). Князьтурівський (1148/1149-1150, 1151-1154, 1157-після 1166/до 1168 рр.). У важких умовах зумів утримати Турівську землю для нащадків Святополка Ізяславича (566, с.122, 187-188, 302, 307-308). У 1144 р. одружився з дочкою городенського князя Всеволодка Давидовича (112,стб.297).ДружинаЮріяЯрославичапомерлау 1190 р.

22. СОФІЯ ЯРОСЛАВНА († 1158) ...................................................................... 12

Померла у 1158 р. Була видана за мінського князя Ростислава Глібовича (374, с. 12).

23. ПРИБИСЛАВА ЯРОСЛАВНА († після 1136) ...................................................................... 12

Бл. 1136 р. була видана за західнопоморського князя Ратибора I. Муж помер у 1155/56 р., їх син Богуслав був князем на Славні (375). В.Двожачек помилково вважав Прибиславу дочкою волинського князя Ярослава Ізяславича (1803, tabl. 18).

X

24. ІВАН ЮРІЙОВИЧ († після 1170) ...................................................................... 21

Помер після 1170 р. (112, стб.541). Князь турівський (до 1168 р. -після 1170 р.).

25. СВЯТОПОЛК ЮРІЙОВИЧ († 19.04.1190) ...................................................................... 21

Помер 19.04.1190 р. у Турові (112, стб.665). У 1162 р. очолював турівське військо у поході на

Слуцьк (112, стб.521). У 1184 р. згадується як турівський князь (112, стб.633). Напевно успадкував брату Івану після 1170 р., а до того мав інший уділ у Турівській землі.

26. ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ († після 1183/до 1190) ...................................................................... 21

У 1183 р. згаданий як князь пінський (112, стб.631). Помер до 1190 р., бо в цьому році пінським князем був уже його молодший брат Ярополк Юрійович (112, стб.672). Між 1154-1157 рр. одружився з Євфросінією, дочкою тодішнього турівського князя Бориса Юрійовича. Напевно по смерті Юрія Ярославича у Турівській землі залишався в силі стара практика успадкування, коли по смерті старшого князя наступні переходили з уділу на уділ. Тоді, можливо, між 1166-1168 рр. Іван отримав Турів, Святополк — Пінськ, Ярослав — Клечеськ, Гліб — Дубровицю, а Ярополк — Городець. Ярослав мусив померти раніше за Святополка, якому успадкував Гліб-Михайло, а Пінськ у 1190 р. отримав відразу Ярополк, як найстарший після Гліба. Оскільки Ярослав у 1183 р. тримав престол, старший за престол, який займав Гліб, то він був старшим за Гліба.

27. ГЛІБ-МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ († 1195) ...................................................................... 21

Помер в 1195 р. у Турові, похований у Києві в Михайлівській церкві (112, стб.694), що дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Михайло. У 1182 р. згаданий як князь дубровицький (112, стб.631). У 1190 р. успадкував турівський престол. Схоже, що при ньому на Турівську землю, яка сильно роздробилася, були поширені принципи, вироблені на Любецькому снемі 1097 р.

28. ЯРОПОЛК ЮРІЙОВИЧ († після 1190) ...................................................................... 21

Помер після 1190 р. В 1190 р. був пінським князем і одружився з незнаною княжною (112, стб.672).

29. АННА ЮРІЇВНА († після 1205) ...................................................................... 21

Померла після 1205 р. (118, с. 108, 114). Була видана за овруцького князя Рюрика Ростиславича, який активно боровся за київський престол на межі XII-XIII ст. У 1202 р. була разом з мужем силоміць пострижена в одному з київських монастирів зятем Романом Мстиславичем. По загибелі Романа у 1205 р.

Рюрик покинув монастир і вернувся до політичної діяльності. Анна відмовилась від світського життя і залишилась у монастирі.

30. МАЛФРІДА ЮРІЇВНА († після 1166) ...................................................................... 21

У 1166 р. була видана за сина луцького князя Всеволода Ярославича (118, с.79).

XI

31. АНДРІЙ ІВАНОВИЧ [?1 († 31.05.1223) ...................................................................... 24 ?

У складі київського війська, яке виступило на Калку, було багато дрібних турівських князів. Схоже, що їх привів сюзерен Турівської землі, зв'язаний з київським князем родинними зв'язками. Другий зять Мстислава Романовича — Олександр був дубровицьким князем, отже, не міг бути сюзереном Турівської землі. Крім того, серед зятів Андрій названий перед Олександром, що означає,що він займав старший престол. Найімовірніше, що Андрій був турівським князем, а отже, нащадком одного з старших синів Юрія Ярославича Івана або Святополка, скоріше першого.

Здався монголам у полон і загинув 1.06.1223 р.

32. ВОЛОДИМИР СВЯТОПОЛКОВИЧ († 1228 ?) ...................................................................... 25

Як пінський князь згадується у 1206-1207 рр. (112, стб.720-721). За версією М. Баумгартена, був сином Святополка Юрійовича і тримав пінське князівство до 1228 р. (1750, р.13).

33. РОСТИСЛАВ СВЯТОПОЛКОВИЧ († після 1232) ...................................................................... 25

Помер після 1232 р. У 1228-1232 рр. згадується як пінський князь (112, стб.754). Його претензії на волинські землі, можливо, базувалися на родинних зв'язках з Інгваревичами. Як один з старших турівських князів найвірогідніше був сином Святополка Юрійовича.

34. СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ [?] († 31.05.1223) ...................................................................... 26 ?

Загинув на Калці 1.06.1223 р. Князь яненський. Локалізація Янева неясна. Святослав згадується поряд з несвізьким князем та іншими удільними турівськими князями. Очевидно, що це був один з молодших внуків Юрія Ярославича. Позаяк Ярослав Юрійович не займав старшого турівського престолу, то його нащадки навряд чи могли розраховувати на якісь більші уділи. Виходячи з цього, ми вважаємо Святослава сином Ярослава Юрійовича. Загалом це питання залишається відкритим.

35. ОЛЕКСАНДР ГЛІБОВИЧ († 31.05.1223) ...................................................................... 27?

Загинув у битві на Калці 1.06.1223 р. Князь дубровицький. Зять київського князя Мстислава Романовича. Виходячи з порядку успадкування престолів, М. Баумгартен вважав його сином Гліба Юрійовича (1750, р.13), з чим ми погоджуємося.

36. ЮРІЙ ЯРОПОЛКОВИЧ († 31.05.1223) ...................................................................... 28 ?

Загинув у битві на р.Калці 1.06.1223 р. Князь несвізький. Виходячи з переліку князів, був молодшим за Святослава Яневського, а отже, і Несвіж був молодшим престолом від Янева. Звідси -найвірогідніше, що Юрій був сином Ярополка Юрійовича.

XII

37. ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ [?] ...................................................................... 31

Як турівський князь Юрій згадується у Любецькому пом'янику. З порядку запису можна припускати, що його діяльність відносилася до середини XIII ст., а отже він, напевно, був сином турівського князя Андрія (поз. 31). Запис цього князя у Любецькому пом'янику може означати, що його дружина була з Чернігівських Ольговичів або дочка вийшла за одного з Ольговичів.

38. ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ [?] († після 1229) ...................................................................... 32

Помер після 1229 р. Згадується як пінський князь у 1228-1229 рр. Ми погоджуємося з

М. Баумгартеном, що цей князь не тотожний Володимиру, згаданому у 1206-1207 рр. (1750, р. 13-14).

Виходячи з порядку успадкування, він міг бути сином цього Володимира (поз. 32) чи його брата Ростислава (поз.35), скоріше першого.

39. МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ [?] († після 1247) ...................................................................... 32

У 1247 р. згадується як пінський князь (112, стб. 793). Міг бути сином Володимира або Ростислава.

40. ГЛІБ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ...................................................................... 35

Князь степанський (бл. 1223 -1240/50 ?). У 1289/90 р. помер його син степанський князь Іван Глібович. Степанське князівство було дубровицьким уділом. Можна не сумніватися, що Гліб був молодшим сином дубровицького князя Олександра Глібовича, який міг отримати свій уділ після загибелі батька у 1223 р. Незнаний з джерел старший син отримав Дубровицю. Ім'я Гліб у степанського князя непрямо підтверджує гіпотезу, що Дубровицьке князівство утримали нащадки Гліба Юрійовича.

41. ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ († 31.05.1223) ...................................................................... 36

Загинуву битві нар.Калці 1.06.1223 р. (битва відбулася 31.05.1223 р., але більшість турівських князів здалися у полон і загинули під час бенкету наступного дня). Князь неговорський.

XIII

42. СЕМЕН ЮРІЙОВИЧ [?] (кінець XIII — початок XIV ст.) ...................................................................... 37

Записаний у Любецький пом'яник як турівський князь. Порядок запису дозволяє віднести його діяльність до межі XIII-XIV ст., а отже, можна вважати його сином турівського князя Юрія, згаданого у цьому ж пом'янику.

43. ФЕДІР ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1262) ...................................................................... 38

У 1262 р. згадується як пінський князь (112, стб.856).

44. ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 1289/1290) ...................................................................... 38

Помер у 1290 р. (112, стб.938). Князь пінський (після 1262 — 1290 рр.).

45. ДЕМИД ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1289) ...................................................................... 38

Помер після 1290 р. Князь пінський з 1290 р. (112, стб.938).

46. ІВАН ГЛІБОВИЧ († 1289/1290) ...................................................................... 40

Під 1292 р. (фактично 1289/1290) у Іпатіївському зведенні: «Тої зими преставився степанський князь Іван, син Глібів. І плакали за ним усі люди од малого до великого, і став княжити замісь нього син його Володимир.» (112, стб.938). Іван Глібович став княжити у Степані десь бл. 1240/50 рр.

XIV

47. ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ († після 1289/1290) ...................................................................... 44

Згаданий вперше під 1290 р. як незнаний з імені син пінського князя Юрія Володимировича. На підставі Супральського пом'яника (поз. 2) можна вважати, що його звали Ярославом (популярне ім'я серед турівської династії), а його дружиною була Марія, дочка Романа Даниловича.

48. NN ЮРІЙОВИЧ († після 1289/1290) ...................................................................... 44

Незнаний з імені брат Ярослава, згаданий у 1290 р. (112, стб. 938).

49. ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ († після 1292) ...................................................................... 46

У 1289/1290 р. успадкував Степанське князівство.

XV

50. ВАСИЛЬ ЯРОСЛАВИЧ [?] ...................................................................... 47

На підставі Супральського пом'яника (поз.З) можна вважати його сином пінського князя Ярослава Юрійовича. Його дружину Василису, схоже, записано у тому ж пом'янику (поз. 11).

XVI

51. ОЛЕКСАНДР ЧЕТВЕРТНЯ († після 1388) ...................................................................... 50 < табл. 6

Згаданий у грамоті 10.10.1388 р. (201, t. l, N 11, s. 11). Відповідно до родовідної легенди, князь Святополк-Михайло, який мав синів Василя і Олександра, заклав Четвертню (над Стиром на межі турівсько-волинських земель) (2112, s.35). Всі ж відомі родоводи князів Четвертинських, в т.ч. і розглянутий вище родовід у А.Кальнофойського, виводили (з певними помилками і пропусками) Олександра Четвертню від київського князя Святополка Ізяславича (2117). Щоб підкреслити свою спорідненість з турівською династією, вони навіть стали писатися Святополк-Четвертинськими. Це, зрештою, було прийнято К.Несецьким (279, t.3, s.259-272) та Ю.Вольфом (2112, s.35-37). Герб на генеалогічному дереві Четвертинських виключає Гедиміновичів. Те ж саме можна сказати і про знаки на їх печатках. Вони скоріше є різновидом «тризуба», ніж «колюмни». Географія володінь також вказує на нащадків турівських князів. Таку ж версію прийняла і Н.Яковенко (1700, с.313-316). Правда, з незрозумілих причин Олександр Четвертая потрапив і до списку Острозьких (1700, с.276). На підставі запису князя Олександра Четвертні до блоку Острозьких в ряді пом'яників, до відгалуження цієї родини пропонує віднести Четвертинських І.Мицько (1121, с.54). Ми завжди віддаємо перевагу традиції родини. Крім того, якби Четвертинські були відгалуженням Острозьких, вони б неминуче взяли участь у майнових суперечках щодо спадщини. Але цього не сталося. З Супральського пом'яника випливає можливість того, що батьком Олександра Четвертні міг бути пінський князь Василь Ярославич. Цей князь був правнучатим племінником пінського князя Михайла (1247 р.). Обидва імені присутні у найдавнішій легенді про першого князя на Четвертні. Виходячи з цього, Олександр Четвертня по лінії бабусі Марії був правнуком Романа Даниловича. Вже через це він міг бути внесений до блоку Острозьких. Крім того, як нам здається, князь Олександр Четвертня міг бути записаним у блоці Острозьких як зять Федора Даниловича і муж княгині Феодори, яка теж внесена до старшого з блоків Острозьких у Києво-Печерському пом'янику. Така спорідненість у четвертому коліні була цілком можливою з огляду на вигідність подібного зв'язку перш за все для Четвертинських. Супральський пом'яник дозволяє припускати, що хрестильним іменем князя було Федір, а його дружини Феодори — Олена.

52. ЮРІЙ († після 1387) ...................................................................... нащадок 48 ?

Князь слуцький. У 1387 р. в числі інших князів ручився галицькому воєводі Венедиктові у збереженні його володінь в обмін на здачу міста польському королеві (2111, s.21-22). Судячи з географії

Слуцького уділу, напевно, був нащадком незнаного з імені сина пінського князя Юрія Володимировича.

53. СЕМЕН († до 1399) ...................................................................... нащадок 49

Разом з слуцьким князем Юрієм ручився у 1387 р. галицькому воєводі Бенедикту за недоторканість його володінь. Ю.Вольф, аза ним й інші історики пропонували вбачати в ньому молодшого брата пінського князя Василя Михайловича з династії Гедиміновичів (2111, s.22). Але тоді волинський князь Федір Любартович навряд чи ризикнув би прогнати Семена із Степані у 1387 р. Так само важко було б Семенові повернутися назад після падіння Федора Любартовича, коли користувалися будь-якою нагодою для ліквідації уділів взагалі. Напевно, Семен був останнім князем старої степанської династії, яка продовжувала правити у своєму уділі, визнавши на межі XIII-XIV століть зверхність волинських князів. У битві на р.Ворсклі у 1399 р. князя Семена вже не було. Напевно, він помер до цього часу. До князів Гольшанських Степанське князівство перейшло після 1431 р., коли стара династія вигасла. Ми вважаємо князя Семена внуком степанського князя Володимира Івановича.

54. ДМИТРО († до 1388) ...................................................................... нащадок 28 ?

Про існування цього князя відомо з документів, у яких згадується його син. Можна припускати, що він був городецьким князем і жив до 1388 р. Якщо мова йде про Городець Турівський (що найбільш вірогідно), то цього князя можна вважати нащадком Ярослава Юрійовича. Яневський князь Святослав міг мати старшого брата, незнаного з джерел, від якого пішли городенські князі. Дмитро записаний до пом'яника Києво-Печерської Лаври (поз.35, у мініблоці городенських князів).

55. ЮРІЙ-ПЕТРО ...................................................................... нащадок 36

Згадується до 1388 р. як несвізький князь. Оскільки немає ніяких натяків на його зв'язок з Гедиміновичами, можна допускати, що він був нащадком попередньої династії (2112, s. 273-275), тобто князя Юрія Несвізького. Запис у Супральському пом'янику (поз. 7) також дозволяє допускати, що хрестильним іменем князя було Петро.

56. ГРИГОРІЙ ...................................................................... нащадок 36

Напевно, брат Юрія-Петра. Несвізький князь до 1388 (?). Записаний у Супральському пом'янику (поз.8).

XVII

57. ІВАН СЕМЕНОВИЧ (кін. XIV — поч. XV ст.) ...................................................................... 53

Князь степанський (кін. XIV — поч. XV ст.), останній представник степанських Рюриковичів.

58. ДАВИД ДМИТРОВИЧ († до 1392) ...................................................................... 54

Князь городецький. Одружився з Марією, дочкою великого князя литовського Ольгерда Гедиміновича. В документі від 26.04.1388 р. стоїть попереду несвізьких князів, князя Русана Плаксича та ін. (201, t. 1, N 9, s. 8-9). Помер до 1399 р. (бо не брав участі у битві на р. Ворсклі), а скоріше до 1392 р., коли городецьким князем названий Іван. Записаний у Любенькому пом'янику з дружиною Марією (поз. 86) та у Києво-Печерському пом'янику (поз.36).

59. ІВАН ДМИТРОВИЧ († після 1392) ...................................................................... 54 ?

Згаданий у документі з 1392 р. як князь городецький (154, N 25, с. 46-47). Напевно, був молодшим братом Давида Дмитровича.

60. ЮРІЙ ДМИТРОВИЧ († після 1392) ...................................................................... 54 ?

Згаданий з братом у документі з 1390 р.

XVIII

61. МИТКО ДАВИДОВИЧ († після 1432) ...................................................................... 58

Князь городенський. Згаданий в документах 1412-1416, 1427 рр. Як племінник Свидригайла Ольгердовича (по сестрі Марії) підтримав його і у 1432 р. потрапив у полон до Зигмунта Кейстутовича (2112, s. 135). З його смертю ця гілка вигасла.

Родовід князів Четвертинських (починаючи від Олександра Четвертні) досить добре вивчений. Пропонована нижче таблиця складена на підставі цитованих досліджень Ф. і К.Забіцців та Ю.Вольфа з урахуванням уточнень Н.Яковенко. Дата смерті князя Яцька Андрійовича уточнена за А.Кальнофойським, у якого записано, що цей князь за Стефана Баторія у 1580 р. брав участь у поході під командою князя Януша Збаразького.

Таблиця 6

РЮРИКОВИЧІ. ЧЕТВЕРТИНСЬКІ. СОКОЛЬСЬКІ

XVI

1. ОЛЕКСАНДР ЧЕТВЕРТНЯ († після 1388) — див. табл. 5 поз. 51

XVII

2. ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ († після 1451) ...................................................................... 1

Князь четвертинський.

3. МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ ...................................................................... 1

Князь четвертинський.

XVIII

4. ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ († бл.1495) ...................................................................... 2

Князь четвертинський.

5. ЮРІЙ ІВАНОВИЧ († 1502) ...................................................................... 2

Князь четвертинський, намісник володимирський.

6. ФЕДІР ІВАНОВИЧ († бл.1507) ...................................................................... 2

Князь четвертинський, намісник брацлавський і винницький (1492-1498 рр.).

7. ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ († після 1502) ...................................................................... 3

Князь на Четвертні.

8. ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ († після 1488) ...................................................................... 3

Князь на Вишкові (Вишковський-Четвертинський), Одружений з NN Кальницькою.

9. МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ ...................................................................... 3 < князі СОКОЛЬСЬКІ

Князь на Соколі (Сокольський).

XIX

10. ВАЦЛАВ ЮРІЙОВИЧ († до 1492) ...................................................................... 7

Князь четвертенський.

И. АННА ЮРІЇВНА († після 1492) ...................................................................... 7

~ Оношко Вітонізький

12. ФЕДЬКА ЮРІЇВНА ...................................................................... 7

~ Іван Хребтович

13. ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ († до 1545) ...................................................................... 8

Князь на Четвертні і Яровиці.

14. ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ († після 1529) ...................................................................... 8

Князь на Четвертні і Боровичах. Одружений з Оленою Федьківною Хребтович.

15. БОГДАНА ФЕДОРІВНА († до 1528) ...................................................................... 8

~ Іван Андрієвич

16. NN ФЕДОРІВНА († після 1554) ...................................................................... 8

~ кн. Андрій Іванович Лукомський

17. СЕМЕН ФЕДОРОВИЧ († після 1510) ...................................................................... 8

18. АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ († після 1522) ...................................................................... 8

Князь на Четвертні і Галузю. Одружений з Мариною Левківною Свищовською.

19. ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († бл.1538) ...................................................................... 9

20. ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († 1528) ...................................................................... 9

~ NN Василівна Хребтовичівна

21. СОЛТАН МИХАЙЛОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († 1544) ...................................................................... 9

Волинський хорунжий (бл. 1529-1544 рр.).

XX

22. ДАНИЛО ВАСИЛЬОВИЧ († до 1545) ...................................................................... 13

Князь на Четвертні і Яровиці.

23. МАТВІЙ ВАСИЛЬОВИЧ († 1563) ...................................................................... 13

Справця Луцького староства (1562-1563 рр.). Був одружений двічі, другою дружиною була Овдотя Федорівна Вагановська.

24. МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ († після 1555) ...................................................................... 14

Князь на Четвертні і Боровичах.

25. ІВАН ФЕДОРОВИЧ († 1559) ...................................................................... 14

Князь на Четвертні і Боровичах. Першу дружину звали Овдотя, вдруге він одружився з Мариною Киселівною.

26. ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ († після 1542) ...................................................................... 14

Князь на Четвертні і Боровичах.

27. БОГДАНА ФЕДОРІВНА († після 1565) ...................................................................... 14

~ кн. Война-Тристенський

28. ОГРЕНИЦЯ ФЕДОРІВНА († після 1542) ...................................................................... 14

29. ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ († після 1569) ...................................................................... 18

Князь на Четвертні і Галузю.

30. ЛЕВ АНДРІЙОВИЧ († бл.1562) ...................................................................... 18

Князь на Четвертні і Галузю.

31. ЯЦЬКО АНДРІЙОВИЧ († після 1580) ...................................................................... 18

Князь на Новій Четвертні. Був одружений з Бокіївною.

32. ЯКІВ АНДРІЙОВИЧ († до 1616) ...................................................................... 18

Пінський лісничий. Був одружений двічі: з Ганною Гарайнівною та Анастасією Підгороденською.

33. ОСТАФІЙ АНДРІЙОВИЧ († після 1586) ...................................................................... 18

Князь на Старій Четвертні.

34. АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († до 1541) ...................................................................... 20

35. ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († до 1541) ...................................................................... 20

36. МАКСИМ ВАСИЛЬОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († бл.1580) ...................................................................... 20

37. ОСТАФІЙ ВАСИЛЬОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († бл.1579) ...................................................................... 20

Луцький підсудок (1565-1579 рр.).

38. МАРІЯ ВАСИЛІВНА СОКОЛЬСЬКА († після 1546) ...................................................................... 20

~ Ірик Лукавський.

39. ВАСИЛЬ СОЛТАНОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († 1568) ...................................................................... 21

~ Анна Іванівна Монтовтівна

40. МАРКО СОЛТАНОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († 1583) ...................................................................... 21

41. АННА СОЛТАНІВНА СОКОЛЬСЬКА († після 1585) ...................................................................... 21

~ Василь Борзобогатий-Красенський

42. ОЛЕНА СОЛТАНІВНА СОКОЛЬСЬКА († після 1569) ...................................................................... 21

~ кн. Іван Романович Друцький-Любецький

XXI

43. ІВАН (ЯНУШ) МАТВІЙОВИЧ († бл.1570) ...................................................................... 23

Князь на Четвертні і Яровиці. Одружений з Богданою Василівною Семашківною.

44. АННА МАТВІЇВНА († 1581) ...................................................................... 23

~ кн. Януш Збаразький

45. ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА ...................................................................... 24

~ кн. NN Сангушко

46. ФЕДІР ІВАНОВИЧ († після 1576) ...................................................................... 25

Князь на Четвертні і Боровичах.

47. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ († до 1570) ...................................................................... 25

Князь на Четвертні і Боровичах.

48. NN ІВАНІВНА († після 1568) ...................................................................... : ...................................................................... 25

~ кн. Богуш Мосальський

49. КОСТЯНТИН ЯЦЬКОВИЧ († до 1606) ...................................................................... 31

Князь на Новій Четвертні.

50. СТЕФАН ЯЦЬКОВИЧ († 1665) ...................................................................... 31

Брацлавський підкоморій (1629-1665 рр.). Був одружений тричі: з Анною Бокіївною, Анною Микулинською та Катериною Лесньовською.

51. ФЕДІР ЯЦЬКОВИЧ († 1664) ...................................................................... 31

~ Маруша Микулинська

52. АННА ЯЦЬКІВНА († бл.1633) ...................................................................... 31

~ 1.) Якуб Страдомський 2.) Ян Радовицький

53. ФЕДІР ЯКОВИЧ († після 1631) ...................................................................... 32

54. МАРУША ЯКІВНА († після 1631) ...................................................................... 32

55. КАТЕРИНА ЯКІВНА ...................................................................... 32

~ NN Злоба-Черчицький

56. АНАСТАСЫ ЯКІВНА († після 1631) ...................................................................... 32

~ NN Хринницький

57. СОФІЯ ЯКІВНА († після 1631) ...................................................................... 32

~ 1.) NN Лонцький 2.) NN Яновський 3.) Адам Прошицький

58. ОВДОТЯ ЯКІВНА († до 1632) ...................................................................... 32

~ Павло Орда

59. МАГДАЛИНА ЯКІВНА († після 1631) ...................................................................... 32

~ Григорій Яревський

60. ГРИГОРІЙ ОСТАФІЙОВИЧ († 1651) ...................................................................... 33

Луцький підкоморій (1638-1651 рр.). Одружений з Марушею Вкринською.

61. NN OCTAФІЇBHA ...................................................................... 33

черниця

62. ВАСИЛЬ МАКСИМОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († після 1583) ...................................................................... 36

63. СТЕФАН МАКСИМОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († після 1583) ...................................................................... 36

64. СТЕФАН МАРКОВИЧ СОКОЛЬСЬКИЙ († після 1617) ...................................................................... 40

в чернецтві Софроній

65. БАРБАРА МАРКІВНА СОКОЛЬСЬКА († після 1614) ...................................................................... 40

~ кн. Стефан Вороненький

66. ОЛЕКСАНДРА МАРКІВНА СОКОЛЬСЬКА († після 1640) ...................................................................... 40

~ 1.) Криштоф Шимкович-Шкленський 2.) Кринггоф Словицький

67. МАР'ЯНА МАРКІВНА СОКОЛЬСЬКА ...................................................................... 40

~ Вацлав Семашко

XXII

68. ОЛЕКСАНДР СТЕФАНОВИЧ ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ († 1628) ...................................................................... 50

Князь на Новій Четвертні.

69. ІЛЛЯ СТЕФАНОВИЧ СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ (* 1606 † 1638) ...................................................................... 50

70. ЯНУШ СТЕФАНОВИЧ ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ († 1648) ...................................................................... 50

~ Софія Чурилівна

71. МИКОЛА СТЕФАНОВИЧ СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ († 1659) ...................................................................... 50 > князі СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКІ

Каштелян мінський (1649-1659). Одружений з кн. Доміцеллою Соломирецькою.

72. СТЕФАН СТЕФАНОВИЧ СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ († 1684)... 50 > князі СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКІ

~ Регіна Кашовська

73. ПЕТРОНЕЛЛА СТЕФАШВНА ЧЕТВЕРТИНСЬКА († після 1655) ...................................................................... 50

~ 1.) Адам Конєцпольський 2.) Ян Кашовський

74. ЗАХАРІАШ ГРИГОРОВИЧ СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ († 1649) ...................................................................... 60 > князі СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКІ

Луцький підсудок (1644-1649 рр.). Одружений з Раїною Хринницькою.

75. ВАЦЛАВ ГРИГОРОВИЧ ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ († 1694) ...................................................................... 60 > князі ЧЕТВЕРТИНСЬКІ

~ Людовіка Война-Ясеницька

76. NN ГРИГОРІВНА ЧЕТВЕРТИНСЬКА ...................................................................... 60

~ NN Патровський

77. МАР'ЯНА ГРИГОРІВНА ЧЕТВЕРТИНСЬКА († після 1654) ...................................................................... 60

~ Андрій Кашовський

78. ОЛЕНА ГРИГОРІВНА ЧЕТВЕРТИНСЬКА († після 1654) ...................................................................... 60

~ Зигмунт Вилежинський

79. ТЕОФІЛА ГРИГОРІВНА ЧЕТВЕРТИНСЬКА († після 1654) ...................................................................... 60

~ Владислав Немирич

У наступних поколінь ця родина дала кілька відомих діячів:

Князь Гедеон Святополк-Четвертинський був луцьким і острозьким православним єпископом, а у 1685-1690 рр. — київським митрополитом. Саме він з гетьманом Іваном Самойловичем допомогли патріархові Іоакиму підпорядкувати Київську митрополію Московському патріархату.

Сильвестр Святополк-Четвертинський († після 1710 р.) був єпископом Білоруським з 1707 р. та намагався об'єднати всі православні осередки у Білорусії і Литві після хаосу, котрий спичинився підпорядкуванням митрополита київського Москві. Був останнім з князів Четвертинських, який володів городком Стара Четвертня. При ньому ці володіння були втрачені і перейшли до шляхтича Горайна. Сильвестр зберіг тільки право патронату над чоловічим і жіночим монастирями у Старій Четвертні.

Основні володіння Четвертинських з XVI ст. були розташовані у Руському воєводстві. Православна гілка роду, яка писалась Святополк-Четвертинськими, вигасла на початку XVIII ст. Решта Четвертинських злилася з польською знаттю. Брацлавський підкоморій Олександр Четвертинський († 1769 р.) був одним з керівників Барської конфедерації 1768 р., а перемишльський каштелян Антон Станіслав Четвертинський († 1794 р.) — одним з організаторів Торговицької конфедерації 1792 р.

Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія