Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія

3.13. ВСЕВОЛОДОВИЧІ

Таблиця 14

РЮРИКОВИЧІ. ВСЕВОЛОДОВИЧІ

VI

1. ВСЕВОЛОД-АНДРІЙ ЯРОСЛАВИЧ († 1093) Див. табл. 4 поз. 7

VII

2. ВОЛОДИМИР-ВАСИЛЬ ВСЕВОЛОДОВИЧ МОНОМАХ ...................................................................... 1

Народився 1053 р. Помер 19.06.1125 р. (110, с.293-295; 114, с.5; 115, с.3; 116, с.256; 118, с.26). Князь смоленський (1076-1093, 1093-1103, 1107-1112 рр.), чернігівський (1078-1094 рр.), переяславський (1093-1113 рр.) і київський (20.04.1113 -19.06.1125). Бл. 1070 р. одружився з Гітою, дочкою англійського короля Гаральда, який загинув у битві з норманами при Гастінгсі (14.10.1066 р.). Гіта була вивезена близькими у Швецію, а звідти потрапила на Русь (262, t.2, p.211; 1930, d.2, p. 147, tabl.4). Вона померла 7.05.1107 р. у Смоленську (112, стб.293; 118, с.26). Версії, що це була друга дружина, незнана з імені, а Гіта Гаральдівна померла раніше, нам здаються бездоказовими (1750, р.22). У 1107 р. одружився з дочкою половецького хана Аепи (112, стб.293; 118, с.26). Здається у нього була ще коханка, яка померла у 1103 р. (1294, т.6, с.50). М.Баумгартен вважав її матір'ю Юрія Довгорукого (1750, р.24).

Полководець, політик, письменник, «. ..був красивий лицем, очі у нього були великі, волосся рудувате й курчаве, чоло високе, борода широка. Зростом він не був особливо високий, але міцний тілом і дуже сильний» (8). На схилі своїх років Володимир Мономах із задоволенням згадував: «От коли я жив у Чернігові, я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней, та ще й доводилося їздити по степу, то також власноручно ловив їх. Два рази тури піднімали мене разом з конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем...» (87, c. 135). Ніби на підтвердження правдивості цих спогадів, у 1821 р. у лісах під Черніговом було знайдено важкий змійовик вартістю у 100 гривень кун, загублений князем під час однієї з мисливських пригод або шаленої скачки до Києва («А з Чернігова я сотні разів скакав до батька у Київ за один день до вечірні»).

3. ЯНКА ВСЕВОЛОДІВНА (* бл.1068 † 3.11.1113) ...................................................................... 1

Народилася близько 1068 р. Померла 3.11.1113 р. (112, стб.227, 289; 116, с.148; 118, с.4). У 1074 р. була заручена з візантійським царевичем Костянтином Дукою, пізнішим номінальним співправителем Олексія Комнена. Він загинув у битві з норманами при Діррахії у 1081 р. (204, NN 143,144). Шлюб не відбувся, Янка повернулася з Візантії черницею. Всеволод Ярославич збудував для дочки окремий Андріївський (Янчин) монастир. У 1089 р. з Янкою приїхав з Візантії митрополит-скопець Іоанн III.

4. РОСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 1070 † 26.05.1093) ...................................................................... 1

Народився у 1070 р. Загинув при переправі через р.Стугну під час походу на половців 26.05.1093 р. (112, стб.212) Князь переяславський (1078-1093 рр.). Був похований у соборі св.Софії поряд з батьком.

Літописці бачили у загибелі князя кару за вбивство ченця Григорія. У 1961 р. у Софійському соборі в усипальниці князів серед інших останків знайдено череп із залізним наконечником стріли. Напевно він належав князеві Ростиславові, який був смертельно поранений і тому так раптово став топитися на очах у брата (87, с. 135).

5. ЄВПРАКСІЯ-АДЕЛЬГЕЙДА ВСЕВОЛОДІВНА (* бл.1071 † 9.07.1109) ...................................................................... 1

Народилася бл. 1071 р. Померла 9.07.1109 р. (1376, с.617-648). У 1083 р. була заручена з Генріхом фон Штаде, сином маркграфа Південної Саксонії. Була відправлена у Саксонію з пишним посольством, в якому були навіть погоничі з верблюдами, навантаженими дорогими тканинами та іншими предметами розкоші. До 1086 р. виховувалася у монастирі у Кведлінбурзі, де абатисою була Адельгейда, сестра кайзера Генріха IV. Шлюб був коротким. Маркграф Генріх Довгий помер у 1087 р. Вдова знову повернулася у монастир, де її невдовзі побачив імператор. У 1088 р. він заручився з нею, а у 1089 р. взяв шлюб у Кельні. При коронації Євпраксія отримала ім'я Адельгейди. Спочатку вона супроводжувала чоловіка у Бамберг та у італійському поході 1090-1092 рр. Противники звинувачували Генріха IV у належності до секти миколаїтів з їх таємними оргіями. Принаймні оргії кайзер любив справді, примушуючи брати у них участь молоду дружину. Для вихованої у монастирі Євпраксії це була трагедія, її проблеми вміло використали політичні противники Генріха IV. Герцог Баварії Вельф II та його дружина тосконська маркграфиня Матильда допомогли її втекти з Верони. У березні 1094 р. на соборі у Констанці була обговорена її грамота із скаргою на мужа. Папа Урбан II вмовив імператрицю виступити ще на соборі у П'янченці (березень 1095 р.) у присутності 4 тис. кліриків і 30 тис. мирян. Кайзера у черговий раз осудили, а його дружину навіть звільнили від єпітимії. Однак у 1097 р. Генріх IV помирився з Вельфами. Адельгейда стала непотрібною (198, р.207, 721; 1891, s.578-618; 1928; 1909; 1902, s.164-166). Вона повернулася на Русь і 6.12.1106 р. стала черницею у переяславському монастирі (112, стб.287-288; 114, с.133; 120, с.140-141; 128, с.639).

6. NN ВСЕВОЛОДІВНА († 1089) ...................................................................... 1

Померла у 1089 р. (114, с.3).

7. КАТЕРИНА ВСЕВОЛОДІВНА († 11.07.1108) ...................................................................... 1

Була черницею. Померла 11.07.1108 р. (112, стб.288).

VIII

8. МСТИСЛАВ-ГАРАЛЬД-ФЕДІР ВОЛОДИМИРОВИЧ ...................................................................... 2 < табл.15-20

Народився 1.06.1076 р. (1467, с.91). Помер 15.04.1132 р. (112, стб.289,294). Князь новгородський (1088-1117 рр.), білгородський (1117-1125 рр.) і київський (20.05.1125 — 15.04.1132). Був одружений двічі: у 1095 р. з Христиною, дочкою шведського короля Інге Стейкельсона, яка померла 18.01.1122 р. (112, стб.292; 262, t.2, р.160), та у 1122 р. з дочкою новгородського посадника Дмитра Завидича, яка померла після 1168 р. (114,с.5). Один з найвидатніших київських князів, у давній історіографії названий Мстиславом Великим.

9. ІЗЯСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 6.09.1096) ...................................................................... 2

Загинув 6.09.1096 р. (111, стб. 108). Князь курський (1095 р.), ростовський і муромський (1095-1096 рр.).

10. СВЯТОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 6.03.1114) ...................................................................... 2

Помер 16.01.1114 р. (112, стб.290). Князь смоленський (1112-1113 рр.) і переяславський (1113-1114 рр.).

11. РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ († 6.01.1119)... 2

Помер 6.01.1119 р. (118, с.24; 230, t.3-4, р.348-349). Князь волинський (1117-1119 рр.). 11.09.1114 р. одружився з дочкою перемишльського князя Володаря Ростиславича (112, стб.295).

12. ЯРОПОЛК ВОЛОДИМИРОВИЧ (* 1082 † 18.02.1139) ...................................................................... 2

Народився у 1082 р. (1467, с.374). Помер 18.02.1139 р. (112, стб.294,302). Князь переяславський (1114-1132 рр.) і київський (15.04.1132 -18.02.1135). У 1116 р. одружився з Оленою, дочкою яського (аланського) князя, яка померла після 1146 р. (112, стб.319). С.Плетньова вважає, що це була дочка дрібного князя одного з алансько-половецьких міст (Шаруканя, Сугрова чи Балина) (1288, с.270-271). На наш погляд це не переконливо. У 1116 р. орді Шарукана було завдано страшного удару. Його син Отрок відразу прийняв пропозицію грузинського царя Давида Будівника і 45 тис. половців переселилися у Грузію. Аланія пропустила їх через свої землі. Союз Києва і Аланії, обох зацікавлених у зменшенні половців у Подонні, скріплений шлюбом Ярополка і Олени, міг змусити Отрока погодитися на пропозиції грузинського царя (1348, с.89-91).

13. ВЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 12.1154) ...................................................................... 2

Помер 12.1154 р. (114, с. 11). Князь суздальський (1096-1107 рр.), смоленський (1113-1125 рр.), турівський (1125-1132, 1132-1142, 1142-1147 рр.), переяславський (1132, 1133, 1142 рр.),пересопницький (1147-1149 рр.), вишгородський (1150-1151 рр.) і київський (22.02.1139 -4.03.1139, 04.1151 -12.1154).

14. МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА († 1146) ...................................................................... 2

Померла у 1146 р. (112, стб.291). У 1089 р. у Візантії з'явився самозванець, який видавав себе за куропалата Льва Діогена, сина Романа IV і Євдокії. Справжній Лев Діоген загинув у 1087 р. у битві з печенігами (28, с.210). Самозванець, якого ув'язнили в Херсонесі, зумів втекти, пробрався до половців і з допомогою Тугоркана у 1092 р. рушив на Візантію. При облозі Адріанополя його підступом захопили в полон і осліпили (111, стб.226-227). Йому знову пощастило втекти і добратися до Русі, де його визнали спадкоємцем престолу і видали за нього Марину. Похід руського війська з самозванцем закінчився на Дунаї. 15.08.1116 р. він загинув при облозі Доростола (1348, с. 108-111).

15. ЄВФИМІЯ ВОЛОДИМИРІВНА († 4.04.1139) ...................................................................... 2

Померла 4.04.1139 р. У 1112 р. була видана за угорського короля Калмана Книжника. Уже у 1113 р. він звинуватив її у невірності і відіслав на Русь, де вона народила сина Бориса. Борис, який у 1129 р. одружився з родичкою імператора Іоанна II Комнена, брав активну участь у боротьбі за угорський престол у першій половині XII ст. (2099, 222-2231.).

16. АГАФІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ...................................................................... 2

У 1116 р. видана за городенського князя Всеволодка Давидовича (112, стб.291).

17. ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОВГОРУКИЙ ...................................................................... 2 < табл. 21-25

Народився у 1090 р. (1467, с.96). Помер 15.05.1157 р. внаслідок отруєння на бенкеті у київського осьменика Петрили (112, стб.304). Князь суздальський (1108-1135, 1136-1149, 1151-1155 рр.), переяславський (1134-1135 рр.) і київський (2.09.1149 — 20.08.1150, 28.08.1150 — бл.початку 04.1151, 20.03.1155 — 15.05.1157). Згідно запису у Любенькому пом'янику (поз.4) перед смертю став іноком Гавриїлом. Похований у церкві Спаса на Берестові. 12.01.1108 р. одружився з дочкою половецького хана Аепи (112, стб.288). Здається, що у нього була і друга дружина, яку Андрій Боголюбський вислав у Візантію з молодшими братами. M. Карамзін слушно заперечував проти її тотожності з візантійською принцесою Оленою, якої не існувало (776, с.345).

18. АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОБРИЙ ...................................................................... 2

Народився 11.07.1102 р. Помер 22.01.1142 р. (114, с. 124; 115, с. 7). Князь волинський (1119-1135 рр.) і переяславський (1135-1142 рр.). Хоробрий воїн і вмілий полководець. У 1117 р. одружився з дочкою Тугоркана (112, стб. 291; 118, с. 24).

IX

19. МИХАЙЛО ВЯЧЕСЛАВИЧ († 1130) ...................................................................... 13

Помер у 1130 р. (112, стб. 293).

20. ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ († 28.01.1170) ...................................................................... 18

Помер 28.01.1170 р. (112, стб.546). Похований 21.02.1170 р. у Андріївському монастирі у Києві. Князь волинський (1146-1148 рр.), білгородський (1150 р.), дорогобузький (1150-1152, 1156-1170 рр.), пересопницький (1152-1154 рр.) і берестейський (1154-1156 рр.). Був одружений з дочкою Святослава Ольговича, яка померла після 1170 р. (479, с.25-30).

21. ЯРОПОЛК АНДРІЙОВИЧ († до 1170) ...................................................................... 18

Помер до 1170 р., тобто раніше за брата. Згадується у 1157-1159 рр. (112, стб.307; 118, с.66).

X

22. РОМАН МИХАЙЛОВИЧ († до 1168) ...................................................................... 19

Помер до 1168 р. [?] У 1165 р. Ростислав Мстиславич «Романови, Вячеславлю внуку, да ... Васильєв і Краен» (112, стб.525). Ми погоджуємося з П. Толочком, що цей уділ був у Київській землі біля міст Василева та Красна (1506, с.33). Версія Л. Алексеєва, щодо Смоленської землі, непереконлива (319, с.128-129). Волость Мирятичі, де він розміщає уділ Романа Михайловича, давала тільки 10 гривень малої дані і не могла утримати князя з хоча б десятком бояр та службовців і кількома десятками дружинників. Крім того політика Ростислава Мстиславича була спрямована на недопущення роздроблення Смоленської землі.

Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія