Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 207.]

Попередня     Головна     Наступна





ХОДЗИЦЬКИЙ Олександр Григорович (26.03/07.04.1877 — р. с. н.) — історик філософії, церк. діяч. Народився в с. Вербівці Звенигородського повіту Київ. губ. в родині священика. Після закінчення Уманського духовного училища і Київ, духовної семінарії (1899) упродовж двох років учителював на селі. В 1901 — 06 pp. — парафіяльний священик у Бердичівському повіті Київ. губ. 1906 р. вступив до КДА, яку закінчив 1910 р. зі ступенем кандидата богослов’я і правом отримання магістерського звання без додаткових іспитів. У 1910 — 17 pp. служив законовчителем і церковним настоятелем у Києві. З сер. 90-х pp. брав участь в укр. русі. 1918 р. обраний до Всеукр. Церк. ради. Делегат першого і другого Всеукр. Церк. Собору. Засновник Всеукр. Церк. Кирило-Мефодіївського братства.

До історії укр. філос. культури Х. увійшов як автор першого спеціального дослідження спадщини П. Юркевича, здійсненого в 1910 р. у кандидатській роботі «Проф. П. Д. Юркевич як релігійний мислитель». Пізніше праця Х. була надрукована в харківському часописі «Віра і Розум» та видана окремим накладом. Значущість твору полягає у спробі окреслити всі важливі аспекти багатогранної творчості П. Юркевича, представити їх у цілісності, спираючись як надруковану, так і на рукописну спадщину мислителя, вперше залучену до наукового аналізу. Відзначена великою дослідницькою сумлінністю, праця Х. не втратила наукової вартості донині.



Твори Х.: Проф. философии Памфил Данилович Юркевич (1826 — 1874). Очерк жизни, лит. деятельности и богословского мировоззрения // Вера и Разум. — 1914. — № 18, 20 (те саме: Х., 1915 (на обкладинці прізвище автора помилково зазначене як «Ходзинський»).



М. Ткачук















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.