Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





ПРЕМ’ЄР А. ВОЛОШИН ПРО ДЕМОНСТРАЦІЇ ПРОТИ ІМЕНУВАННЯ ґен. ПРХАЛИ МІНІСТРОМ


(Xуст, 20. І.). Редактор "Нової Свободи" мав нагоду говорити з паном прем’єром Карпатської України, д-ром А. Волошином, про демонстрації в Хусті, влаштовані проти іменування третім міністром нашої влади ґенерала Прхали і записав собі ось такі примітки пана прем’єра щодо цих демонстрацій:

Вповні розумію чуттєву сторону демонстрацій, в яких проявилася природня реакція нашого народу на знехтування наших конституційних прав, але притім мушу вказати на те, що чуттєву пружину демонстрацій треба звернути проти правдивих виновників.

Чеська Народна Рада в Хусті заявила через своїх делегатів, що вона вважає іменування ґен. Прхали міністром Карпатської України нещасним кроком, і коли б була Прага її запитала, то вона в ніякому разі не пристала була би до такої розв’язки цього питання.

— Правдивих виновників всього конфлікту треба шукати і в колах недобитків фенциківських та бродіївських мадярончуків, які від самого початку нової конституції шукали дороги до впливових чеських русофілів, щоб там нашу народну владу оклеветати, очернити й дискредитувати. У тій злобній праці помагали їм російські, галицькі та буковинські еміґрантирусофіли, які ще з часів розсипалівщини мали зв’язки особливо з партією нар. соціялістів (Бенеша) і партією чеських ліґістів. Особливо посол Шварц шкодив і виступав проти нашого народу! Цей пан Шварц, в недавній минувшині великий приятель Фенцика, виступив в грудні в парламенті проти нашого відродження, проти нашого національного здвигу. Навколо Цього пана ґрупуються фенциківські та бродіївські недобитки, при його помочі видавали в Празі "Дневник", денунціювали нашу владу, ходили на чужі конзулати, де скаржилися, що тут у нас переслідується русских і православних , населення терпить від голоду, холоду і т.п.

— Маємо добрі інформації про тайні наради цих панків з паном Шварцом з дня 26.XII.1938, де між іншим брали участь і деякі панове з краю. Тяжко зрозуміти, що в цих нарадах брав участь теж один з генералів чехословацької армії.

— От працею тих ворогів нашого народу був приготовлений план іменування третього міністра в особі пана ґенерала Прхали. Його іменовано, хоч він не має приналежності в Карпатській Україні, а іменовано без сиґнації прем’єра української влади, чим і був нарушений конституційний закон. Ось так причинилися фенциківці та бродіївці, ніби "автономісти", до першого поважного нарушення наших автономних прав.

— Є сумним фактом, що ще й сьогодні знаходяться чеські політики, русофільство яких можуть використовувати недобитки фенциківських та бродіївських псевдорусофілів для нищення нашої національної справи і для викликування нікому непотрібного недовір’я й пропасті між чехами та українцями.

— За наслідки такої політики будуть відповідати перед історією ті чеські політики, які ще й сьогодні вірять мадяронським фарисеям русофілізму і вважають можливим розбиття нашого народу знов на два народи, хоч тут живе лиш один український народ.

— Я твердо переконаний, що змагання цих панів є марне. Сила народної свідомості переможе.

Фатальний крок централістів випровокував українське населення до обурення проти чеського урядництва нашого краю, хоч і між ними є багато, які разом з нами осуджують нарушення наших конституційних прав. І ми є твердо переконані, що український народ дасть гострий відпір цьому новому замахові мадяро-русофілів та чеських шовіністів проти прав українського народу.







ПРЕМ’ЄР А. ВОЛОШИН ПРО ДЕМОНСТРАЦІЇ ПРОТИ ІМЕНУВАННЯ ҐЕН. ПРХАЛИ МІНІСТРОМ. Інтерв’ю А. Волошина редактору "Нової Свободи". Надруковано в газ. "Нова Свобода". — 1939. — Ч. 12. — 21 січня.

Подається за першодруком.

Ґенерала Льва Прхалу без відома і згоди на те уряду Карпатської України у січні 1939 р. чеським урядом призначено третім міністром Карпатської України, що викликало обурення українського населення Закарпаття і масові протести проти цієї акції. Антиукраїнські дії ґен. Прхали призвели до кривавої сутички між карпатськими січовиками і чеським військом у Хусті 14 березня 1939 р., у якій безглуздо загинуло чимало людей з обох сторін.







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.