Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 205; 677-678.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти





Готово! Парус розпустили,

Посунули по синій хвилі

Помеж кугою в С[ир]д[ар’ю]

Байдару та баркас чималий.

Прощай, убогий Косарале.

Нудьгу заклятую мою

Ти розважав-таки два літа.

Спасибі, друже; похвались,

Що люде і тебе знайшли

І знали, що з тебе зробити.

Прощай же, друже! Ні хвали,

Ані ганьби я не сплітаю

Твоїй пустині; в іншім кр[аю],

Не знаю, може, й нагадаю

Нудьгу колишнюю колись!











«ГОТОВО! ПАРУС РОЗПУСТИЛИ...»


Джерела тексту:

чорновий автограф в альбомі Шевченка 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 9);

чистовий автограф у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 71, с. 215).

Подається за «Малою книжкою».

Автографи не датовані.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1849 р. та часом закінчення Аральської описової експедиції, орієнтовно: кінець вересня 1849 р., на шляху з Косаралу до Раїма. /678/

Первісний текст — автограф у альбомі Шевченка 1846 — 1850 рр., виконаний, очевидно, коли експедиційна шхуна залишила Косарал і підіймалася вгору по Сирдар’ї. Текст написано олівцем, скорописом, слова поспіль недописано. З цього автографа Шевченко не раніше 1 листопада 1849 р., після прибуття до Оренбурга, не пізніше 23 квітня 1850 р., коли його заарештували, переписав вірш з виправленням у сьомому рядку до «Малої книжки» (під № 17 до четвертого зшитка за 1849 рік). До «Більшої книжки» твір не переписано.

Вперше надруковано у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 441, за текстом «Малої книжки».

Твір є ліричним підсумком експедиційних вражень.

Куга — різновид осоки.

Байдара — риболовецький човен, обтягнутий шкірою.

Косарал — острів на Аральському морі коло гирла Сирдар’ї, місце зимівлі Аральської описової експедиції у 1848 — 1849 рр.

Ти розважав-таки два літа. — Шевченко відвідав Косарал 27 — 30 липня 1848 р., потім зимував там з 26 листопада до кінця грудня 1848 р. або початку січня 1849 р., коли на деякий час перебрався до Раїма, укріплення на березі р. Сирдар’ї за 64 км від берега Аральського моря. У 1849 р. поет перебував на Косаралі з 29 червня по 19 липня та протягом кількох днів після 22 вересня. Невдовзі разом з О. І. Бутаковим він виїхав до Оренбурга, куди прибув 31 жовтня 1849 р. На Косаралі Шевченко виконав декілька малюнків.










Попередня     Головна     Наступна             Варіанти


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.