Попередня       Головна       Наступна





ПРИМІТКИ (1—290)



1 Про причину такого написання топоніму див. Додаток 1.

2 П. Мілюков нараховує 25 видань "Синопсиса" — шість київських (1674, 1678, 1680, 1823, 1836, 1861 рр.), і 19 Санкт-Петербурзьких (Милюков П. Главные течения русской исторической мысли. — М., 1898. — Т. 1, — С. 7). С. Маслов же зазначав, що 1680 роком датовано не одне, а три видання (Маслов С. І. Етюди з історії стародруків. XI. "Синопсисъ". — К., 1680. — К., 1928). Таким чином, загальна кількість видань сягає уже 27. О. Лаппо-Данілевський називає іншу цифру — 29 видань (Лаппо-Данилевский А.С. Очерк развития русской историографии // Русский исторический журнал. — 1920. — Кн. 6. — С. 22). Окремо слід назвати ще одне, сучасне, російськомовне видання, здійснене в Москві 2000 року: Келейный летописец святителя Димитрия Ростовского c прибавлением ero жития, чудес, избранных творений и Киевского Синопсиса архимандрита Иннокентия Гизеля. — М., 2000.

3 Тієї ж думки дотримується і коментатор останнього московського видання "Синопсиса" О. Кириченко (Келейный летописец... — С. 34).

4 Мойсеева Г.Н. Роль Киево-Могилянской академии в развитии восточнославянской литературы // Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов’янських народів. — К., 1988. — С. 152.

5 Милюков П. Вказана праця. — С.8.

6 Маслов С. І. Етюди... — С. 20.

7 Там само, — С. 22.

8 Болховитинов Евгений. Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина греко-российской церкви. — М., 1995. — С. 116-117; Милюков П. Вказана праця. — С. 10.

9 Очерки истории исторической науки в СССР. — М., 1955. — Т. 1. — С. 99-100.

10 Еремин Е.П. К истории общественной мысли на Украине второй половины XVII в. // ТОДРЛ. — Т. X.

11 Див.: Аппатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа. XII-XVII вв. — М., 1973. — С. 396; Келейный летописец... — С. 34.

12 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века. — Днепропетровск, 1978. — С. 22.

13 Еремин Е.П. К истории общественной мысли... — С. 214.

14 Милюков П. Вказана праця. — С.10; Пештич С.Л. "Синопсис" как историческое произведение // Труды отдела древнерусской литературы. — 1959. — T.15. — C.286.

15 Лаппо-Данилевский А.С. Вказана праця. — С. 19.

16 Там само. — С. 20-21.

17 Паламарчук Петр. Москва, Мосох и третий Рим // Слово. — М., 1989. — Вып. 1. — С. 223.

18 Сумцов Н.Ф. Иннокентий Гизель. — К., 1874(?). — С. 40.

19 Там само. — С. 41.

20 Див.: Мыцык Ю.А. Украинские летописи... ; Мыцык Ю.А. Влияние "Кройники" Феодосия Софоновича на Киевский "Синопсис" // Некоторые проблемы отечественной историографии и источниковедения. Сборник научных статей. — Днепропетровск, 1972. — Вып. 1.

21 Марченко М. Українська історіографія. З давніх часів до середини XIX ст. — К., 1959. — С. 59.

22 Там само. — С. 60.

23 Sysyn Frank. The Cultural, Social and Political Context of Ukrainian History-Writing: 1620-1690 // History, Culture, and Nation: An Examination of Seventeenth-Century Ukrainian History Writing. — Harvard, 1988. — C. 307.

24 "While the authorship of the Sinopsis remains unknown, its patron and readers are more easily determined. In contrast to other historical works in the 1670s, the author of this one does not begin by exhorting his readers to the knowledge of history necessary for a true son of the fatherland. It begins with the archimandrite’s blessing. The title links the ruling tsar’s name to Volodimer’s lineage, so it is to the monastery and the Muscovite court that we can look for patrons of this first printed history to be intended for both the Ukrainian and the Muscovite public" (Sysyn Frank. The Cultural, Social and Political Context... — C.307-308).

25 Although the Cossacks are mentioned in the account of the Chyhyryn campaigns and of the peoples and languages in the early part of the work, no mention is made of the Cossack revolt of the seventeenth century or the role of Bohdan Khmernyts’kyi and the Cossacks in the "return" of Kiev. The Union of Brest, the point of primary interest to most writers of the history of the period, is not even mentioned. Thus, instead of dealing with the two major events of early modem Ukrainian history — the Union of Brest and the Cossack revolts — the Sinopsis concentrates on legitimate rulers of Kiev, finding the proper one for its own time in the Muscovite tsar". (Sysyn Frank. The Cultural, Social and Political Context... — C. 307-308).

26 Sysyn Frank. Concepts of Nationhood in Ukrainian History Writing, 1620 — 1690 // History, Culture, and Nation: An Examination of Seventeenth-Century Ukrainian History Writing. — Harvard, 1988. — C. 403.

27 Титов Ф. Типография Киево-Печерской лавры // Труды Киевской духовной академии. — K., 1865. — Т.2. — C. 87.

28 Письма Иннокентия Гизеля // Труды Киевской духовной академии. — К., 1865. — Т.2. — С. 362.

29 Лаппо-Данилевский А.С. Вказана праця. — С. 25.

30 Келейный летописец... — С. 34.

31 Маслов С. І. Етюди... — С. 3.

32 Там само. — С. 11,16.

33 Там само. — С. 8.

34 Там само. — С.14.

35 Там само. — С. 17.

36 Там само. — С. 19.

37 Там само. — С. 22

38 Там само. — С. 22.

39 Там само. — С. 24.

40 Там само. — С. 24; див. також: Иконников В.С. Опыт русской историографии. — К., 1908. — Т. 2. — Кн. 2. — С. 1555.

41 Мыцык Ю.А. Украинские летописи... — С. 22.

42 Лаппо-Данипевский А.С. Вказана праця. — С. 26-27.

43 Милюков П. Вказана праця. — С.16.

44 Ломоносов М. Краткий российский летописец c родословием. — Спб., 1760.

45 Ломоносов М. Древняя Российская история от начала российского народа до кончины великого князя Ярослава Первого или до 1054 г. — Спб., 1766.

46 Докладніше про цю особливість тогочасної науки див. на стор. 21.

47 Ломоносов М. Краткий российский летописец ... — С. 2.

48 Ломоносов М. Древняя Российская история... — C. 73-79.

49 Ломоносов М. Краткий российский летописец... — C. 4-5.

50 Ломоносов M. Древняя Российская история... — С. 138.

51 Боряк Г.В., Яковенко Н.М. Маловідоме джерело з історії давнього Києва // Архіви України. — 1984. — № 5. — С. 42.

52 Там само. — С. 42.

53 Порівн.: Историко-топографические очерки древнего Києва. — К., 1897. — С. 258-259.

54 Боряк Г.В., Яковенко Н.М. Вказана праця. — С. 42.

55 Там само. — С. 43.

56 Там само. — С. 44.

57 Там само. — С. 44.

58 Там само. — С. 44.

59 Там само. — С. 44.

60 Там само. — С. 44.

61 Там само. — С. 45,

62 Див. стор. 14.

63 Пештич С. Л. "Синопсис" как историческое произведение... — С. 286-287.

64 Келейный летописец... — С. 34.

65 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 21.

66 Там само. — С. 22.

67 Пештич С.Л. "Синопсис" как историческое произведение... — С. 286.

68 Иконников В.С. Опыт русской историографии... — Т. 2. — Кн. 2. — С. 1554.

69 Ця особливість тексту "Синопсиса" закидалась його автору О. Лаппо-Данилевським (Лаппо-Данилевский А.С. Вказана праця. — С. 19).

70 Пештич С.Л. "Синопсис" как историческое произведение... — С. 286

71 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 24.

72 Марченко М. Українська історіографія. З давніх часів до середини XIX ст. — К., 1959. — С. 60-61.

73 Пештич С.Л. "Синопсис" как историческое произведение... — С. 286

74 Патерик Києво-Печерський. — К., 1998. — С. 208-209.

75 Patericon abo żywoty ss. oycow Rieczarskich.... — K., 1635. — C.11-16.

76 Патерик Києво-Печерський. — K, 1998. — C. 208-210.

77 Перетц B. H. Киево-Печерский патерик в польском и украинском переводе // Спавянская филология — М., 1958 — Т. III. — С. 186 — 187.

78 Пештич С.Л. "Синопсис" как историческое произведение... — С. 291.

79 Иконников В.С. Опыт русской историографии... — Т.2. Кн. 2. — С. 1556.

80 Пештич С.Л. "Синопсис" как историческое произведение... — С. 285.

81 Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа. XII-XVII вв. — М., 1973. — С. 396.

82 Новицкий Ив. Адам Кисель, воєвода Киевский. 1580 (?) — 1653. (Историко-биографический очерк). — Киевская старина. — 1885. — Т. XIII. — Сентябрь, ноябрь, декабрь.

83 Порівн. цей висновок у О. Рогозинського (цитата наводиться на стор. 18).

84 Див. напр. Иконников В.С. Опыт русской историографии... — Т. 2. — Кн. 2. — С. 1554; Закревский Н. Описание Києва. — М., 1868 — Т. 2. — С. 523; Алпатов М.А. Вказана праця. — С. 396; Сумцов Н.Ф. Иннокентий Гизель. — К., 1874 (?). — С. 37-41. Цікавий погляд на побудови останнього стосовно "Синопсиса" та інших українських видань у етапі: Максимович М.А. О Древнем Синопсисе и некоторых урочищах древнего Києва, упоминаемых в описаний Киева Закревского // Собрание сочинений. — К., 1877. — Т. 2. — С. 84; Возняк М.С. Історія української літератури. —Львів, 1992. — Кн. 1.-С. 561.

85 Келейный летописец... — С. 33-34.

86 Лаппо-Данилевский А.С. Вказана праця. — С. 23.

87 Там само. — С. 23-24.

88 Див.: Письма Иннокентия Гизеля // Труды Киевской духовной академии. — К., 1865. — Т.2. — С. 362.

89 Див., зокрема: Акты, относящие к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Спб., 1867. — Т. 6.-№ 68. — С. 229-231.

90 Там само. — С. 229.

91 Борис Башилов. Тишайший царь и его время // Електронне видання. — М., 1998.

92 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России... — Т. 5. — № 36. -С. 69-70.

93 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России... — Т.10. — Переговоры об условиях соединения Малороссии c Великою Россиею. 1653-1654. — Спб., 1878. — № 16. — Столб. 752.

94 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России... — Т.6. — Спб., 1869. — С. 41.

95 Порівн. розгляд даного питання в роботі: Сумцов Н.Ф. Иннокентий Гизель... — С. 12.

96 Див.: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России... — Т. 6. — Спб., 1869. — № 40. — С. 100-101; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России... — Т. 8. — Спб., 1875. — № 82. — Столб. 234-236; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России... — Т. 9. — Спб., 1878. — № 26. — С. 118-122; Там само. — № 38. — С. 152-156; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России... — Т. 11. — Спб., 1879. — № 169. — Столб. 551-556.

97 Шляпкин И. А. Св. Димитрий Ростовский и его время (1651 — 1709). — Спб., 1891. — Прим. 4 на стор. 204-205. Текст акростиха див. на стор. 97.

98 Маслов С. І. Вказана праця. — С. 8.

99 Мыцык Ю.А. Влияние "Кройники" Феодосия Софоновича на Киевский "Синопсис"... — С. 136.

100 Болховитинов Евгений. Словарь исторический... — С. 116-117.

101 Милюков П. Главные течения... — С. 10; Лаппо-Данилевский А.С. Очерк... — С. 18; Сумцов Н.Ф. Иннокентий Гизель... — С. 37; Марченко М.І. Українська історіографія... — С. 59.

102 Иконников В.С. Опыт русской историографии. — К., 1908. — Т. 2. — Кн. 2. — С. 1553-1556.

103 Рогозинский А. "Кройника" Феодосия Сафоновича и ее отношение к "Киевскому синопсису" Иннокентия Гизеля // Известия отделения русского языка и словесности Академии Наук. — 1910. — Т. 15. — Кн. 4. — Спб., 1910. — С. 279.

104 Мыцык Ю.А. Влияние "Кройники" Феодосия Софоновича... — С. 131-132.

105 Там само. — С. 132-133. Про зв’язок між "Синопсисом" та творчістю М. Стрийковського див. нижче у розділі "Писання М. Стрийковського та інші західні джерела "Синопсиса"".

106 Там само. — С. 136.

107 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 25.

108 Там само. — С. 25-26.

109 Там само. — C. 26-28.

110 Рогозинский A. "Кройника" Феодосия Сафоновича... — С. 280.

111 Кучкин В. А. Фрагменты Ипатьевской летописи в Киево-Печерском патерике Иосифа Тризны // Труды отдела древнерусской литературы института русской литературы АН СССР — М. — Л., 1969 — Т. XXIV.

112 Абрамович Д. И. Исследование о Киево-Печерском патерике, как историко-литературном памятнике — Спб., 1902., С. 108,120.

113 Милюков П. Главные течения... — С.8; Пештич С.Л. "Синопсис" как историческое произведение... — С. 287.

114 Милюков П. Главные течения... — С.8.

115 Там само. — С.10.

116 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 23.

117 Там само. — С. 24.

118 Милюков П. Гпавные течения... — С.15-16.

119 Там само. — С.17-18.

120 Там само. — С.19.

121 Там само. — С.19.

122 Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи — М., 1963. — С. 158.

123 Прикладом блискучої "реабілітації" та введення в науковий обіг українських пам’яток, зокрема, стали роботи Д. Абрамовича, В. Перетца та видання Ю. Мициком "Хроніки" Ф. Софоновича.

124 Толочко О. "Русь" очима "України" в пошуках самоідентифікації чи континуїтету // Сучасність. — 1994. — № 1.

125 Там само. — С. 114.

126 "... intellectuals in the milieu of Mohyla (as well as in that of his immediate predecessors) rediscovered Kiev’s early past. The roots of the Kievan present were traced back to that past, and historical continuity was established between the earliest Rus’ and Kiev on the one hand and the Ukraine of the early seventeenth century on the other. Following in the tracks of Zaxarij Kopystens’kyj and of the Virsi on Sahajdacnyj’s funeral in 1622, Mohyla adopted the conception of the Kievan Primary Chronicie and traced the Rus’ nation back to Japhet. That nation was called "the nation of Vladimir" by one student of his school. Inscriptions in the Church of the Savior in Berestovo, restored by Mohyla in 1643/44, connect his name, the name of the metropolitan of all Rus’ (v’sej Rossii), with that of the "autocrat" ruler of all Rus’ (vsej Rossii) Vladimir the Great..." (Ševčenko Ihor. The Many Worlds of Peter Mohyla. — Harvard, 1985, — C. 36-37).

127 "In the Ukrainian cultural revival of the early seventeenth century, study and comment on the past played a major role. Mohyla’s excavations in Kiev, Kosov’s reworking of the Patericon, and the Orthodox nobles’ arguments for their interpretation of the Union of Lublin are but three examples of the rise of historical consciousness in seventeenth-century Ukraine. It has been maintained that the greatest literary achievement of Kievan Rus’ was its historywriting. The breaking off of that tradition with the end of the Galician-Volhynian chronicie can be seen as an indication of the cultural and political decline of Kiev and the Ukraine in the fourteenth to sixteenth centuries. When revival came, history-writing was again to stand out as an important accomplishment of Ukrainian culture." (Sysyn Frank. The Culturai, Social and Political Context... — C. 286).

128 "For subsequent generations of Ukrainian writers of history the Rus’ chronicles, with their numerous documents and literary texts and their account of Rus’ history from the formation of Kievan Rus’ to the history of Galicia-Volhynia, could serve as a basis for a Ukrainian historical tradition. But unlike the Russian lands, where a continuous tradition of chronicie writing was maintained down to the sixteenth century, in the Ukraine it had disappeared with the end of the Rus’ polities. The Galician-Volhynian Chronicie breaks off in 1292, even before the line of Orthodox Rurikid princes ended. While some chronicles may have been continued for a time in regional centers, they have not survived, and three hundred years were to elapse before writers in the Ukraine integrated the chronicie tradition consents into an account that carried the history of Rus’ down to their own time" (Sysyn Frank. The Cultural, Social and Political Context... — C. 288).

129 Зокрема, це стосується тенденційного висвітлення Галицько-Волинським літописом діяльності св. Михаїла Чернігівського (докладніше про це див.: Жиленко І. Михаїл, князь Чернігівський // Людина і світ. — К., 2000. — №№ 11-12. — С. 22.-24 та нижче на стор. 36).

130 Пашуто В. Т. Киевская летопись 1238 года // Исторические записки. — 1948 — № 26.

131 Sysyn Frank. The Cultural, Social and Political Context... — C. 286-287.

132 Яковенко H. "Символ "Богохранимого града" в Київській пропаганді 1620-1640-х років // Mediaevalia Ucrainica: Ментальність та історія ідей. — К., 1995. — Т. IV.

133 Там само. — С. 55, 63 і далі.

134 Порівн.: Там само. — С.71-75.

135 Див. нижче на стор. 27.

136 Sysyn Frank. The Cultural, Social and Political Context... — C. 285.

137 Толочко О. "Русь" очима "України"... — C. 112.

138 Див. розгляд питання відношення М. Стрийковського до України в роботі: Piotr Borek. Ruś w Kronice Macieja Stryjkowskiego // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — K., 1998. — T. 5. — C. 57-67.

139 Рогов А.И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения. — М., 1966. — C. 106.

140 Там само. — С. 26-32.

141 Пештич С. Л. "Синопсис" как историческое произведение — С. 288 — 289.

142 Рогов А.И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения... — С. 108.

143 Там само. — С. 108-109.

144 Там само. — С. 109.

145 Там само. — С. 110.

146 Шахматов. Обозрение русских летописных сводов XIV-XVI вв. — М-Л., 1938. — С. 306.

147 Там само. — С. 112.

148 Там само. — С. 112.

149 Там само. — С. 113.

150 Там само. — 113 — 114.

151 Про нього див. Додаток 3.

152 Див.: Соболевский А.И. Переводная литература Московской Руси XIV-XVII вв. Спб., 1903. — С. 79 — 80.

153 Пештич С. Л. "Синопсис" как историческое произведение... — С. 289.

154 Там само. — С. 289-290.

155 Там само. — С. 291.

156 Тератургима lybo cyda ktore były tak w samym smietocudotwomym monastyry Rieczarskim Kiiowskim iako y w obudwu świętych pieczarach, w ktorych po woli Bozey Blogoslowieni Oycowie Pieszarscy pozywzy, y ciężary Ciał Swoich złożyli — K., 1638. — C. 56.

157 Докладно про діяльність св. Серапіона Печерського та його літературну творчість див.: Патерик Києво-Печерський. — К., 1998. — С. 197-202; Жиленко І.В. Святий Серапіон Печерський — маловідомий український письменник XIII ст. // Лаврський альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. — К. 1999-2001. — Вип. 2-3.

158 Див. прим. 670.

159 Приселков М. Д. История русского летописания XI — XV вв. — Л., 1940. — С. 103-104.

160 Болховитинов Е. Описание Киево-Печерской лавры c присовокуплением разных грамот и выписок, объясняющих оное, a также планов Лавры и обеих пещер, — К., 1826. — С. 111; Истомин М. П. K вопросу o древней иконописи Киево-Печерской лавры, — К., 1897. — С. 6.

161 Див.: Модест, иг. Краткие сказанbя о жизни и подвигах св. отцов Дальних пещер Киево-Печерской лавры. — К., 1862.

162 Шахматов А. А. Нестор летописец // Записки Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. — Львів, 1914 — T. CXVII — CXVIII. — C. 35.

163 Шахматов А. А. Повесть временных лет. Том 1 // Летопись занятий археографической комиссии за 1916 год. — Пг., 1917, — Вып. 29. — С. XII-XIII.

164 Там само. — С. XIV-XV.

165 Там само. — С. XXXIV-XXXVI; Шахматов А. А. Нестор летописец... — С. 35-57.

166 Алешковский М. X. Первая редакция Повести временных лет // Археографический ежегодник за 1967, — М., 1969. — С. 27-30.

167 Брайчевський М. Утвердження християнства на Русі. — К., 1988.

168 Рыбаков Б. А. Древняя Русь... — С. 160-172.

169 Брайчевський М. Утвердження християнства...

170 Там само. — С. 187-190.

171 Рыбаков Б. А. Древняя Русь... — С. 184-192.

172 Брайчевський М. Утвердження християнства... — С. 60.

173 Абрамович Д.І. Києво-Печерський патерик. Вступ, текст, примітки. — К., 1930. — С. 95.

174 Див.: Димитрий Туптало. Книга житий святых... на три месяцы третии: март, апріль, май. — К., 1700. — Лист. 447 об.

175 Приселков М. Д. История русского летописания... — С. 37; див. також: Рыбаков Б.А. Древняя Русь... — С. 265.

176 Черепнин Л. В. "Повесть временных лет" и предшествующие ей летописные своды // Исторические записки. — 1948. — № 25. — С. 306-308.

177 Алешковский М. X. Первая редакция Повести временных лет... — С. 27-30.

178 Там само. — С. 33.

179 Абрамович Д.И. О Спасо-Прилуцком Прологе С.-Петербургской духовной Академии // Новый сборник статей по славяноведению. — Спб., 1905. — С. 282.

180 Отчёты о заседаниях общества любителей древней письменности в 1896-1897 гг. c приложением денежного отчёта и бюджета // Памятники древней лисьменности. — 1897. — Т. CXXIV. — С. 14.

181 Абрамович Д.И. О Спасо-Прилуцком Прологе... — С. 283.

182 Там само. — С. 288.

183 Про походження цієї давньої дати пам’яті див.: Патерик Києво-Печерський, — К., 1998. — С. 282.

184 Там само. — С. 284-285.

185 Порівн.: Успенский сборник XII-XIII вв. — М., 1971. — С. 103-105.

186 Порівн.: Там само. — С. 117-119.

187 Абрамович Д.И. О Спасо-Прилуцком Прологе... — С. 286.

188 Там само. — С. 285.

189 Там само. — С. 287.

190 Шахматов А. А. Киево-Печерский патерик и Печерская летопись. — Спб., 1897. — С. 44.

191 Патерик Києво-Печерський. — К., 1998. — С. 206.

192 Див.: Жиленко І. В. Літописні джерела до історії Києво-Печерської лаври XI — XIII ст — К., 1995.

193 Шахматов А. А. Повесть временных лет... — С. XIV-XV. Див. також: Шахматов А. А. Нестор летописец...; Алешковский М. X. Первая редакция Повести временных лет... — С. 27-30; Брайчевський М. Утвердження християнства...; Рыбаков Б. А. Древняя Русь... — С. 160-172; 265; Приселков М.Д. История русского летописания... — С. 37; див. також: Черепнин Л. В. "Повесть временных лет"... — С. 306-308; Жиленко І. В. Літописні джерела...

194 Рогов А.И. Русско-польские культурные связи... — С. 83-84.

195 Там само. — С. 90.

196 Там само. — С. 90.

197 Там само. — С. 115.

198 Бугославський С. Україно-руські пам’ятки XI-XVIII вв. про князів Бориса та Гліба. (Розвідки й тексти). — К., 1928. — С. 200-201.

199 Там само. — С. XXI.

200 Воронин Н.Н. "Анонимное" сказание о Борисе и Глебе, его время, стиль и автор // Труды отдела древнерусской литературы. — М.-Л., 1957. — С. 28-31.

201 Там само. — С. 115-116.

202 Там само. — С. 116.

203 Див.: Насонов А.Н. Летописные памятники Тверского княжества // Известия АН СССР. — VII сер. — Л., 1930. — С. 720-723.

204 Рогов А.И. Русско-польские культурные связи... — С. 117-118.

205 Там само. — С. 118-119.

206 Там само. — С. 119-120.

207 Там само. — С. 120.

208 Там само. — С. 121-122.

209 Там само. — С. 120-121.

210 Абрамович Д. І. Літописні джерела Четьїх-Міней Дмитра Ростовського... — С. 61.

211 Там само. — С. 41-47.

212 Там само. — С. 57-60.

213 Там само. — С. 61.

214 Густинская летопись // Полное собрание русских летописей. — Спб., 1843 — Т. 2. — С. 250.

215 Абрамович Д. І. Літописні джерела... — С. 51.

216 Див., також, висновок Ю. Лимонова: "На це вказує майже безупинний виклад подій, що відносяться до Києва і Південної Русі. Існування звісток про Чернігів в складі південного джерела Московського літописного зведення пояснюється князюванням у 20-40-і роки XIII ст. у Києві чернігівських князів. Саме в цей період Київським літописом і могло бути використане чернігівське джерело" Щимонов Ю.А. О южнорусском источнике Московского летописного свода конце XV века // Проблемы общественно-политической истории России и славянских стран. — М., 1963. — C. 149A.

217 Абрамович Д. І. Літописні джерела... — С. 57-58.

218 Там само. — С. 41.

219 Див. стор. 28.

220 Абрамович Д. І. Літописні джерела... — С. 33.

221 Там само. — С. 37-40.

222 Перетц В.Н. Исследования и материалы...

223 Там само. — C. 33-34.

224 Там само. — C. 33.

225 Там само. — C. 37-57.

226 Соболевский А.И. Памятники древнерусской литературы, посвященные Владимиру Святому // Чтения в историческом обществе Нестора-Летописца. — 1888. — Кн. 2. — С.12-13.

227 Перетц В.Н. Исследования и материалы... — C. 44-55.

228 Соболевский А.И. Памятники древнерусской литературы, посвященные Владимиру Святому...

229 Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. — К., 1992. — С. 278; Перетц В.Н. Исследования и материалы... — C. 90-91.

230 Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх... — С. 21-22.

231 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века.... — С. 23.

232 Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх... — С. 23-24.

233 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века.... — С. 23.

234 Див.: Густинская летопись... — Т. 2.

235 Єршов А. Коли і хто написав Густинський літопис? — Записки наукового товариства ім. Т.Шевченка. — 1930. — Т. С. (Ювілейний зб. на пошану К. Студеницького, ч. II). — С. 205-211.

236 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 13.

237 "Видна подібність до Єрмолинського списку (С. 295 — про смерть кн. Владимира — помилка);... С. 332, р. 1211; С. 346, р. 1283; С. 350, г. 1389 = Супр. літ; 1431 — те ж: 1440". — прим. Іконникова

238 "Див.: 1031, 1033, 1122, 1159, 1160, 1170, 1171, 1176, 1183, 1188, 1202, 1203, 1204, 1205, 1207, 1211, 1212, 1221, 1222, 1226, 1228, 1246, 1258, 1264, 1266, 1268, 1271, 1276, 1277, 1278, 1280, 1283, 1361, 1362, 1440, 1441, 1462, 1470". — прим. Іконникова.

239 Иконников В.С. Опыт русской историографии. — К., 1908. — Т. 2, — Кн. 1. — С. 1522-1523.

240 Єршов А. Коли і хто написав Густинський літопис?... — С. 206.

241 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 15.

242 Там само. — С. 15.

243 Жиленко І.В. Літописні джерела... — С. 14; Патерик Києво-Печерський... — С. 196-197.

244 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 25.

245 Опублікована: Полное собрание русских летописей. — Т. 22 . — Ч. 2. — Спб., 1911. Ю. Мициком 1977 року було знайдено новий список цього хронографа, що зберігається у Відділі рукописів і рідкісної книги наукової бібліотеки ім. В. Короленка (Харків) (Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 80).

246 Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века... — С. 32.

247 Там само. — С. 32.

248 Там само. — С. 32-33.

249 Там само. — С. 33.

250 Там само. — С. 34-35.

251 Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. — М.-Л., 1962. — Столб. 782.

252 Густинская летопись... — С. 339.

253 Цит. за: Князьков Ю. П. Оригинальные известия по отечественной истории в украинском хронографе // Историографические и историковедческие проблемы отечественной истории. Источники по социально-экономической истории России и Украины XVII — XIX вв. — Днепропетровск, 1983. — С. 16.

254 Ипатьевская летопись... — Столб. 782.

255 Князьков Ю. П. Оригинальные известия... — С. 18-19.

256 Татищев В. Н. История Российская. — М.-Л., 1963. — Т. 3. — С. 114.

257 Князьков Ю.П. Оригинальные известия... — С. 20.

258 Там само. — С. 16 — 17.

259 Шахматов А. А. Киево-Печерский патерик и Печерская летопись...

260 Шахматов А. А. Повесть временных лет...

261 Див.: Абрамович Д. И. Исследование о Киево-Печерском патерике... — С. 100.

262 Там само. — С. 103.

263 Патерик Києво-Печерський. — К., 1998. — С. 195-197.

264 Прп. Веніамін згідно монастирської традиції у XIII-XIV ст. В підбірці архимандрита Модеста (Модест, игумен. Краткие сказания о жизни и подвигах святых отцов Дальних пещер. — К., 1862) зафіксовано такий напис, що містився колись над його похованням: "Преподобний Веніамін купець був купцем великим, той, одного разу, в церкві спухаючи пильно службу церковну, почув те слово з псалма: "Погубив всіх, хто каже неправду", взяв собі те в пам’ять, мовлячи: "Коли Господь Бог погубить всіх, хто говорить неправду, то і купців, бо купецтво без неправди не може обійтися" А потім, почувши слово, що тяжко багатим увійти до Царства Небесного, роздав все майно жебракам і на церкви, і став іноком, годячи Господу Богу в постах, і молитвах аж до смерті". В написі над гробом святого був такий напис: "Преподобний отець наш Веніамін, незчисленними, в миру живучи був полонений пристрастями житейськими. Коли ж почув слова Євангелія, що тяжко багатим увійти в Царство Небесне, негайно змінив багатство на бідність довільну задля Христа, і роздавши майно все тим, хто потребував, сам долучившись до жебраків в Дусі, преподобних отців Печерських, з ними ж добре потрудившись, перейшов душею до подвигопопожникам Христа отримати вінець перемоги. Мощі ж його святі тут нетлінні лочивають".

265 Приселков М. Д. История русского летописания... — С. 55.

266 Лимонов Ю. А. О южнорусском источнике Московского летописного свода конца XV века... — С. 149.

267 Пашуто В. Т. Киевская летопись 1238 года... — С. 273.

268 Там само. — С. 276.

269 Там само. — С. 298-300.

270 Національна бібліотека НАН України ім. Вернадського. — Інститут рукопису. — П. 315/378.

271 Там само. — Лист. 21.

272 Насонов А. Н. История русского летописания XI — нач. XVIII века. — М., 1969. — С. 278.

273 Кузьмин А. Г. Летописные источники послания Симона и Поликарпа (К вопросу о "Летописце старом Ростовском") // Археографический ежегодник. — М., 1970 — С.84.

274 Шляпкин И.А. Св. Димитрий Ростовский... — Приложения. — С. 5.

275 Patericon abo żywoty ss. oycow Rieczarskich.... — K., 1635. — C. 13.

276 Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. — М.-Л., 1947 — С. 329.

277 Густинская летопись... — С. 254.

278 Вперше це відмітив ще Д. Абрамович. Див.: Абрамович Д. І. Літописні джерела... — С. 33.

279 Толочко О.П. "Нестор-літописець": біля джерел однієї історіографічної традиції // Київська старовина. — 1996. — № 4/5. — С. 20.

280 Там само. — С. 13.

281 Там само. — С. 15.

282 Там само. — С. 15.

283 Там само. — С. 15.

284 Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов... — С. 231 -256

285 Толочко О.П. "Нестор-літописець"... — С. 16.

286 Там само. — С. 16.

287 Там само. — С. 16.

288 Там само. — С. 16.

289 Там само. — С. 17.

290 Там само. — С. 18-29.





Попередня       Головна       Наступна


Опитування кафедри прикладної лінгвістики Львівської політехніки:

Анкета для вивчення суспільної думки щодо фемінних інновацій :   Опитування щодо доцільності функціонування в українському мовленні фемінативів (новітніх назв жінок за професією, родом діяльності, соціальним статусом тощо), переважно не зафіксованих у сучасних словниках. Допоможе виявити ставлення мовців до явища словотвірної фемінізації в сучасному українському мовленні та спрогнозувати подальшу долю назв у лексичній системі української мови. анкета )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.