Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Хто йдеш мимо, стань годину.
Прочитай сюю новину.
Чи єсть в Луцку бЂлоглова,
Як та пани ключникова?
Хоча й вЂк подойшлый має,
A розпусты не встыдає;
Убираєтся в форботы,
Леч не дбає про чесноты.
Нащо модлы єй, офЂры?
Абы були кавалЂры!
Лиш малженок Ђдет з двора —
Внет тут молодыков чвора!
З ними учты и беседы —
Не вертайся, мужу, теды!
Ой ты, мужу необачный!
Зробы жонЂ бенкет смачный:
Змаж ю лоєм з дхлого хорта,
Ачей, зженеш з шкуры чорта;
Смаруй кієм над статечность,
Нех забуде про вшетечность
Ян Жоравницький
Ян Жоравницький — луцький шляхтич. Учився в Жидичині. Служив у луцькій міській канцелярії. Протягом двох років судився за маєтності із своїм братом Олександром Жоравницьким — ключником і городничим Луцька. За участь у наїздах і за вбивство королівського секретаря Балтазара Гнівоша в селі Свинюхах Яна Жоравницького було засуджено на смерть і страчено 1589 р. До нас дійшов єдиний вірш Яна Жоравницького — «пашквіль» на дружину його брата Олександра.
«Хто йдеш мимо, стань годину...». Цей побутовий «пашквіль» Ян Жоравницький написав 1575 р., і він протягом кількох днів розійшовся по всій Волині. Як свідчить О. Левицький, вірш став приводом до судової справи і був записаний в актові книги луцького і володимирського судів, завдяки чому він і дійшов до нашого часу. Виявити цей запис не пощастило.
Публікації: Левицкий О. Очерки старинного быта Волыни и Украины. — Киевская старина, 1889, № 4, с. 92 — 123, 98.
Подається за публікацією.
Див. також:
ЯН ЖОРАВНИЦЬКИЙ. «Хто йдеш мимо, стань годину...». Українська література XIV-XVI ст.